Марс на Землі: як астронавти NASA 378 днів жили у симуляторі Червоної планети?

Україна сьогодні

Проте до колонізації ще далеко…

Вчені NASA продовжують вивчати можливості для майбутньої колонізації Марса, і для цього навіть було створено спеціальний симулятор «Марс Дюн Альфа», розташований у космічному центрі імені Джонсона. Про це розповіла колумністка Фаїна Василенко в проєкті «Україна сьогодні».

Чотири дослідники провели експеримент протягом 378 днів. Вони жили в умовах, максимально наближених до марсіанських. Штучне середовище забезпечувало всім необхідним для життя: тут були спальні, кухня, вбиральні, зона для медоглядів, відпочинку, фітнесу та роботи.

Особливо важливою складовою симуляції стала станція для вирощування їжі та генератор кисню, що відтворювали умови життя на планеті з мінімальними ресурсами. Їхня їжа складалася переважно із сублімованих продуктів, а свіжі овочі вони вирощували самостійно. Окрім цього, учасники експерименту постійно стикалися з умовними «аваріями», які їм доводилось оперативно усувати.

Проте, як зазначають фахівці, до колонізації Марса ще далеко. Фізик Анатолій Відьмаченко підкреслює, що освоєння планет варто проводити поступово:

«Спершу потрібно освоїти Місяць, а лише потім переходити до подібних планет, як Марс, хоч він і вдвічі менший за Землю. Звісно починати потрібно, але не так різко, як, наприклад, про це говорить Ілон Маск».

Більше цікавого про існування життя поза Землею – у проєкті «Україна сьогодні»:

Публіцистичну програму «Україна сьогодні» дивіться з понеділка по п’ятницю о 19:00 на 2+2.

Читай також:

У часи великих історичних випробувань і кровопролитних воєн створення капсул часу набуває принципово іншого, сакрального значення. 
Нищення та вивезення українських старожитностей до Росії має багатовікову історію. 
Метрополітен – це гігантська екосистема, де життя вирує не лише серед людей. Щоразу, коли пасажир тримається за поручень ескалатора або сідає на сидіння у вагоні, він контактує з мільярдами мікроорганізмів. 
Військовослужбовці 58 окремої мотопіхотної бригади оприлюднили кадры з командно-спостережного пункту (КСП) свого стрілецького батальйону. 
Дослідження популяції койотів у американському Чикаго принесло науковому світу результати, які змусили переглянути базові принципи поведінки диких хижаків. 
Взаємодія людини з дикою природою часто базується на хибних романтичних уявленнях. В іспанській Барселоні ця ілюзія перетворилася на гостру міську проблему