Києво-Печерська Лавра – одне з найважливіших духовних місць України, історія якого сягає глибини століть. Якщо ви хочете дізнатися, з чого починалася ця святиня, ваш шлях лежить до найдавніших її печер – Варязьких.
«Варязькі печери називаються так, тому що, за деякими переказами, тут зупинялися варяги, або як їх ще називають, вікінги. Був такий великий торговий шлях «з варяг у греки». Варяги плавали по Дніпру, зупинялися і в цій печері, начебто, переховували, скарби», - розповідає начальник відділу історії Києво-Печерської Лаври пан Роман.
Минули століття, і в 1028 році, після хрещення Русі, в одну з цих печер прийшов чернець Антоній, родом з Афону. Він розширив вхід і оселився в печерах, ставши першим відлюдником.
«Це був час, коли християнство тільки-но приживалося на Русі. Минуло всього 40 років, як воно стало державною релігією. – зазначає дослідник історії Акім Галімов – Антоній з'явився у Києві не випадково. Ченці з Афону, головного тодішнього центру православ'я, знаючи, що він родом із руських земель, послали його на Батьківщину із завданням поширювати там чернецтво».
Цю історію ми знаємо завдяки літописам Лаври та Києво-Печерському патерику – збірці оповідань про життя монастиря, написаних його ченцями.
«А дальні печери виникли коли до Антонія приєдналися інші ченці. Вони теж копали собі підземні келії», - додає пан Роман.
У 1060 році до Антонія приєднався послушник Феодосій. Саме йому Антоній згодом доручив розбудовувати монастир, а сам викопав собі печеру на сусідньому пагорбі, щоб жити там самітником. Феодосій, ставши очільником монастиря, написав для ченців правила і обов'язки – Студійський уставу, багато з яких діють і донині.
Саме тому преподобних Антонія і Феодосія вважають не тільки засновниками Києво-Печерської Лаври, а й засновниками чернецтва на Русі загалом. Більше цікавого про одну з найбільших святинь України дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: