Одним із таких був польський князь Болеслав I Хоробрий, чий похід на Київ у 1018 році обріс численними легендами. Ці історії, що передавалися з покоління в покоління, створили хибне уявлення про ті події, особливо про міфічний меч Щербець та Золоті ворота. Тож давайте зануримося у вир минулого та розберемося, що було правдою, а що — лише гарною байкою.
Найвідоміший міф, який породив київський похід Болеслава, розповідає про те, як польський князь, увійшовши до Києва, вдарив своїм мечем об Золоті ворота. Від цього удару на мечі з'явилася щербина, і його прозвали Щербцем. Цей меч, за легендою, став однією з головних реліквій польських королів і використовувався під час їхньої коронації.
Звучить ефектно, чи не так? Настільки ефектно, що досі живий у масовій свідомості. Професор Варшавського університету Хєронім Ґраля розвіює цей міф, порівнюючи його з футбольним матчем, де «Польща і Україна» зіграли «1:1»:
«Неіснуючий меч, що січе неіснуючі золоті ворота. Не було ні одного, ні другого. Болеслав, звісно, мав меч і міг ним вдарити, але це точно не був Щербець. І воріт, «точно не золотих», теж».
Історик та дослідник середньовічної України і Східної Європи Вадим Арістов підтверджує, що історія про Щербець та Золоті ворота є вигадкою. Він пояснює:
«Звичайно, це вигадана річ, Золотих воріт тоді ще не було, меч теж значно пізнішого часу, це 15 століття. Але важливим є не сам факт, а мотив, який лежить в основі цієї легенди», - пояснює він.
Арістов проводить паралель між історією Болеслава та легендарним сюжетом з руської хроніки про Олега, який прибиває щит на воротах Царгорода. Для київських князів Царгород був символом бажання, величі, до якої вони прагнули долучитися. А потім, Володимир, як вже відомо, здобуває звідти дружину.
«Що ж робить Болеслав, згідно з легендою? Він також щось робить з воротами Києва – вдаряє по них мечем. І, що найцікавіше, це вже правда: він забирає з Києва в полон двох дочок Володимира. Цей факт може свідчити про те, що для тодішньої давньопольської еліти Київ мав таке саме значення, як Царгород для русичів. Він був чимось видатним, чимось бажаним», - розповів Вадим Арістов.
Найбільш парадоксальним у цій історії є те, як сучасники тих подій сприйняли київський похід Болеслава. Сьогодні ми часто трактуємо його як завойовницький похід, грабунок та насильство. Проте, як зазначають історики, для тих, хто жив у ті часи, це стало початком міцної дружби та партнерства.
Міфи, що виникли навколо київського походу Болеслава, є яскравим свідченням того, як історія може бути адаптована та переосмислена. Вони слугують не тільки як захопливі оповіді, а й як дзеркало, що відображає цінності, прагнення та культурні особливості різних епох.
Більше цікавого про відношення між середньовічною Польщею та Україною – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: