Ми вже раніше розповідали про хвилі української еміграції за океан, наприклад, до Канади з тієї частини України, яка знаходилася в Австро-Угорській імперії. Таке ж переселення в ті часи відбувалося і в Україні, яка була поневолена Російскою імперією. З одним «але» - люди переїжджали на Кубань, до Сибіру, на Далекий Схід, у Казахстан та Середню Азію. Однак не усі українці витримували суворого життя в тих краях і більшість поверталася назад. Ті ж сміливці, що осіли на Далекому Сході Російської імперії, дали назву цій території – «Зелений Клин».
«У 1929 році етнограф Аркадій Заремський зафіксував життя цього унікального регіону на фотографіях. І знаєте, що найцікавіше? Якщо б вам не сказали, що ці світлини зроблені на Далекому Сході, ви б з легкістю повірили, що це звичайна українська глибинка! Традиційний український побут, одяг, обличчя – все говорило про нерозривний зв'язок із рідною землею», - розповів дослідник історії Акім Галімов.
Але, як зазначає Акім Галімов, бути українцем у Російській імперії було вкрай складно – усе українське було суворо заборонено. Понад два десятиліття після переїзду українці в «Зеленому Клині» не мали своїх видань, книжок чи підручників. Імперська влада забороняла українські школи та організації, намагаючись стерти національну ідентичність. Справжній перелом стався під час розпаду Російської імперії.
«У 1917 році українські громадські організації, немов гриби після дощу, почали з'являтися у Владивостоці, Нікольськ-Уссурійському, Хабаровську, Читі (нинішньому Улан-Уде) та практично в усіх містах і селах Далекого Сходу. Ці організації прагнули об'єднати всіх українців і відстоювати їхні інтереси. Нарешті з'явилися українські школи, гуртки, бібліотеки та періодика», - каже Акім Галімов.
Під час сільськогосподарського перепису населення в 1917 році, 421 000 людей «Зеленого Клину» назвали себе українцями. І це без урахування чоловіків, мобілізованих на Першу світову війну, та мешканців міст. Ця цифра вражає! Але найбільший шок викликає факт, про який, за словами Акіма Галімова, «важко повірити»:
«У 1918 році мешканці «Зеленого Клину» вимагали національної автономії! Більше того, там широко обговорювалася ідея приєднання до Української Народної Республіки у якості… колонії! Уявіть собі: Україна тоді могла б простягнутися аж до самого Далекого Сходу!».
Ця смілива ідея налякала більшовиків мало не до смерті. У 1922 році радянська влада захопила Владивосток і влаштувала там масові арешти. Сотні українців – активістів національного руху, навіть шкільних вчителів та бібліотекарів – були засуджені до величезних тюремних термінів. А потім були нові репресії вже у 30-х роках.
Це була перша хвиля міграції з України. Як проходили інші, та чому п’ята досі триває, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: