Офіційною датою початку масового переселення українців до Канади вважається 1891 рік.
Цю дату «розкопав» на початку XX століття в архівах департаменту імміграції у канадському Вінніпезі видатний український професор та громадський діяч Іван Боберський, розповів дослідник історії Акім Галімов.
«Саме він виявив записи про приїзд Івана Пилипіва та Василя Ілиняка із села Небилів, що на нинішній Івано-Франківщині. Їхня подорож до Канади розпочалася 7 вересня 1891 року, і саме ця подія стала відправною точкою для тисяч українців, які шукали щастя за океаном», - каже Акім Галімов.
За словами дослідника історії, професор Боберський особисто зустрівся з цими першопрохідцями, у присутності свідків записав їхні історії та опублікував їх у 1933 році в календарі канадських українців «Провідник». Це цінне свідчення стало основою для розуміння перших кроків української міграції.
«Історія Пилипіва та Ілиняка є типовою для багатьох українців, що мігрували з Австро-Угорської імперії. Іван та Василь, шукаючи заробітку, працювали у сусідньому селі, де проживали етнічні німці. Саме там вони дізналися про неймовірну можливість: у Канаді можна було легко стати землевласником. Землю тамтешній уряд роздавав переселенцям майже задарма, потрібно було лише її обробляти. – зазначив дослідник історії – Один з німців дав їм адресу своїх дітей, які вже мешкали в Канаді. Іван Пилипів не вагаючись написав листа і отримав у відповідь справжнє запрошення до нового життя: «Лиши гори і долини і ходи сюда. Тут усе зробиться. Хліба досить, худоби дешеве. Місце всюди». Ці слова стали маяком надії для двох друзів».
Іван та Василь, не гаючи часу, вирушили в невідоме. Не знаючи англійської, вони спочатку шукали заробіток там, де могли порозумітися українською. Пізніше чоловіки заснували невеликий хутір у південній Манітобі, назвавши його Хортиця – на честь легендарного острова, де зароджувалося українське козацтво.
«Саме тут вони зрозуміли, що настав час перевезти до Канади свої родини. Але згодом їм спало на думку привести з собою не просто родини, а кілька десятків сімей, щоб разом отримати достатньо землі та заснувати велике українське село», - розповів Акім Галімов.
Дізнавшись про можливість поїхати, за океан потягнулися сотні сімей. Іван Пилипів та Василь Ілиняк остаточно осіли в місцевості Еднар в Альберті, разом з кількома десятками родин з Небилова. Саме це перше групове поселення в Канаді і стало тією самою колискою української імміграції.
Але це був лише початок великої еміграції українців, яка, на жаль, продовжується і сьогодні. Більше про наших за кордоном – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
