Ми звикли до сухих дат, проте за кожним історичним визначенням стоїть ідеологічний фундамент, який або утверджує нашу суб’єктність, або її розмиває. Чому ж те, що ми роками називали «повстанням» або «виступом», насправді є чином?
Довгий час радянська та частково закордонна історіографія намагалися підігнати українські державницькі процеси під зручні шаблони. Але розмова дослідника історії Акіма Галімова з Олегом Павлишиним, істориком ЛНУ ім. Івана Франка та членом україно-польської комісії, розставила нові акценти. У центрі дискусії опинилося не просто формулювання, а філософія боротьби.
Олег Павлишин пояснює, що термін «Листопадовий чин» з’явився не випадково. Це слово несе в собі особливу енергетику рішучості.
«Ми вживаємо цей термін як певну рішучу подію зі зброєю в руках, ризиковану подію. Ми називаємо це чином», — зазначає історик.
Це була гра на випередження: українці взяли владу у Львові за лічені години до приїзду польської ліквідаційної комісії, яка мала офіційно закріпити права Польщі на Галичину.
Акім Галімов акцентує на тому, що мова — це теж зброя, і вибір правильного слова визначає, ким ми бачимо своїх предків: бунтівниками чи господарями своєї землі.
«Це дуже важливий момент, який потрібно прояснити. Наші історики обрали термін «Листопадовий чин». Чин — як «вчинити», як героїчний вчинок. Не повстання, бо повстають проти влади, а влади як такої вже не було. Не виступ, бо виступають проти когось, а вчинок», — наголошує Акім Галімов.
Ця логіка кардинально змінює сприйняття 1918 року. Австро-Угорська імперія на той момент де-факто припинила існування, залишивши після себе політичний вакуум. Українці не бунтували проти законного уряду і не намагалися розхитати наявну систему, а просто прийшли і взяли своє.
Якщо ми кажемо «повстання», ми мимоволі визнаємо над собою чиюсь законну владу. Якщо кажемо «виступ» — ми лише реагуємо на чужі дії. Натомість «чин» — це першодія. Це свідомий вибір суб'єкта, який бере на себе відповідальність за долю цілого народу в ніч, коли вирішувалося майбутнє Галичини.
А яка думка польської сторони і чи була у нас можливість уникнути війни, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: