Експеримент «обидві білі», або ефект натовпу: чому росіяни змалечку готові стати сакральною жертвою путіна?

Під маскою пропаганди

Ще у 1971 році пояснила українська науковиця у своєму дослідженні…

Українська науковиця Валерія Мухіна провела цікавий психологічний експеримент «обидві білі» у 1971 році, який викликав глибоке відображення природи людської поведінки. Натхненна дослідженням Соломона Аша, вона вирішила перевірити, чи справді люди піддаються впливу групової думки. Але цього розу у досліджені приймали участь діти.

Замість використання карток, як робив Аш, Мухіна скористалася білою та чорною пірамідками. За домовленістю з дослідницею, троє підставних малюків стверджували, що обидві фігурки білого кольору. Цікаво те, що інші маленькі учасники, які не знали про домовленість, теж казали, що обидві фігурки білі, хоча насправді одна з них була чорного кольору. Це довело, що діти так само легко, як і дорослі, піддаються ефекту натовпу.

«Експеримент з пірамідками показує, що людині з малечку комфортно бути як колектив, як всі. Заради цього вона ладна брехати, підлаштовуватися, йти на угоду з власною совістю, робити все, аби не бути відкинутою. – каже психологиня та кандидатка історичних наук Олена Шершньова. – А потім ця модель поведінки переноситься в доросле життя, де доросла особистість втрачає своє я».

Росіян змалечку готують стати сакральною жертвою диктаторського режиму, багато розповідаючи про молоду гвардію, Зою Космодем'янську та інших міфічних піонерів-героїв.

Більше подробиць – у проєкті «Під маскою пропаганди» просто зараз:

Loading...

Читай також:

Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…
У Києва розташувався музей живої історії «Мамаєва Слобода»…