Експеримент «обидві білі», або ефект натовпу: чому росіяни змалечку готові стати сакральною жертвою путіна?

Під маскою пропаганди

Ще у 1971 році пояснила українська науковиця у своєму дослідженні…

Українська науковиця Валерія Мухіна провела цікавий психологічний експеримент «обидві білі» у 1971 році, який викликав глибоке відображення природи людської поведінки. Натхненна дослідженням Соломона Аша, вона вирішила перевірити, чи справді люди піддаються впливу групової думки. Але цього розу у досліджені приймали участь діти.

Замість використання карток, як робив Аш, Мухіна скористалася білою та чорною пірамідками. За домовленістю з дослідницею, троє підставних малюків стверджували, що обидві фігурки білого кольору. Цікаво те, що інші маленькі учасники, які не знали про домовленість, теж казали, що обидві фігурки білі, хоча насправді одна з них була чорного кольору. Це довело, що діти так само легко, як і дорослі, піддаються ефекту натовпу.

«Експеримент з пірамідками показує, що людині з малечку комфортно бути як колектив, як всі. Заради цього вона ладна брехати, підлаштовуватися, йти на угоду з власною совістю, робити все, аби не бути відкинутою. – каже психологиня та кандидатка історичних наук Олена Шершньова. – А потім ця модель поведінки переноситься в доросле життя, де доросла особистість втрачає своє я».

Росіян змалечку готують стати сакральною жертвою диктаторського режиму, багато розповідаючи про молоду гвардію, Зою Космодем'янську та інших міфічних піонерів-героїв.

Більше подробиць – у проєкті «Під маскою пропаганди» просто зараз:

Loading...

Читай також:

01062026
Участь взяли ветерани з України, США, Естонії та Ірландії...
Екстремальні пустелі планети — це місця, де закони виживання зазвичай диктує смерть. 
01062026
У самому серці Африки повільно розгортається процес, який більше схожий на сюжет фантастичного фільму, ніж на реальність...
01062026
Початок літа задає доволі змішаний ритм. У когось з’являється відчуття руху вперед, у когось — потреба пригальмувати і переглянути власні плани.
Посеред безкраїх барханів, де на сотні кілометрів навколо немає жодної живої душі, тишу може раптово прорізати чіткий, гучний звук.