Марія Пашкурова-Петренко, з «Опер за викликом-6», розповіла про страхи з якими зіткнулася під час знімального процесу

Опер за викликом

Акторка у серіалі зіграла Анну Коган…

На 2+2 триває прем’єрний шостий сезон детективу «Опер за викликом», де акторка Марія Пашкурова-Петренко зіграла одну з головних ролей. В ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Марія розповіла про найбільших страх війни, ворожі прильоти в Дніпрі та мрії, які довелося відкласти до нашої Перемоги.

— Маріє, що докорінно у вашому життя змінила війна?

— Відчуття часу. З'явилося усвідомлення, що майбутнього може не бути, тому нема на коли відкладати життя. Потрібно встигнути сказати друзям, рідним про свою любов, проявити її. Встигнути розповісти дитині найголовніше для її виховання. Війна дала остаточне тверезе усвідомлення, що чернетки не буде, важливо щодня писати своє життя начисто. З одного боку, це страшно. А з іншого — ми всі подорослішали, і я впевнена, якщо виживемо, то до кінця своїх днів будемо цінувати життя, свободу і мир на землі.

— У Дніпрі були страшні прильоти… Ви в цей час були в місті?

 Я бачила два прильоти з вікна власної квартири. Дитини, на щастя, поруч не було. Коли стався прильот по багатоповерхівці на Перемозі, я була в Нідерландах. Але ця трагедія мене вразила найбільше — за кількістю загиблих… Я не можу переїхати до іншого міста, бо тут у мене театр. Щодо дитини, дійсно думала про захід України, але не наважилася знов її з нами розлучати.

Марія Пашкурова-Петренко з чоловіком Володимиром та донькою Поліною

— Щодо прем'єри шостого сезону детективу «Опер за викликом». Що було найскладніше у зйомках?

– Моя героїня Анна Коган працює у Департаменті кримінальної розвідки і вимушена постійно мати справу зі злочинцями. Згадую всі сцени з перестрілками. Для мене це було складне випробування — мене дуже лякають гучні звуки. І хоча форма мені личить, я відчуваю, що внутрішньо не дуже створена для блокбастерів. Мені досі страшно тримати зброю у руках, тим більше стріляти з неї. Я й досі далека від Анни Коган, незважаючи навіть на війну. Але попри все це, між нами є дещо спільне — внутрішній стержень, тверді життєві принципи та жага справедливості.

— Про що мрієте після нашої Перемоги?

– Про дитину. Я дуже хотіла другу дитину. Напередодні війни вже ходила до лікарів і планувала вагітність, але війна мене дуже налякала і відклала ці плани на майбутнє. Я відчула, що маю забезпечити нормальне життя Поліні, вся моя увага зараз прикута до неї. Але все ж таки я мрію, що колись матиму двох діточок.

Повне інтерв’ю акторки читай у виданні «ФАКТИ».

Читай також:

Стрічка розповідає про життя, настрої та приховану тривогу прикордонної Європи...
Тисячі людей десятиліттями прочісують джунглі Амазонки, сподіваючись натрапити на блиск дорогоцінного металу, що засліплює очі.
16022026
Деякі тварини можуть передбачати природні катастрофи ще до того, як люди помічають перші ознаки...
16022026
Лютий 2026 року добігає кінця, але планетарні аспекти стають лише гострішими. 
Львівська «Тюрма на Лонцького» сьогодні — це музей, але колись ці коридори були останньою зупинкою для тисяч людей. 
Це звучить як сценарій для фантастичного детективу, але подія цілком реальна і зафіксована. У 2005 році поблизу села Рудня-Замисловицька знайшли об’єкт, який займає площу в 15 гектарів. Це не просто купа каміння, а справжнє поселення, де брили розставлені