Проте свіжі дані NASA змушують фахівців переглянути цей сценарій. Як виявилося, потужностей метеоритного «водопроводу» критично не вистачало для створення тієї кількості вологи, яку ми маємо сьогодні, а джерелом цього відкриття став Місяць.
Як зазначено на сайті NASA, на відміну від Землі, де геологічні процеси та ерозія швидко стирають сліди минулого, наш супутник є ідеальним архівом Сонячної системи. Дослідники з Космічного центру імені Джонсона NASA проаналізували зразки місячного реголіту, зібрані ще під час місій «Аполлон». Замість стандартних методів вони застосували аналіз ізотопів кисню — специфічних «відбитків пальців», які не змінюються під впливом ударів чи високих температур.
Результати виявилися неочікуваними. Вчені встановили, що лише 1% маси місячного ґрунту складається з матеріалу багатих на вуглець метеоритів. Навіть якщо масштабувати ці цифри на Землю, враховуючи її більшу гравітацію та площу, математика не сходиться.
«Наші результати не стверджують, що метеорити зовсім не приносили воду. Вони лише вказують на те, що пізня доставка космічного льоду навряд чи була основним джерелом земних океанів», — пояснив планетолог NASA Джастін Саймон.
Що це означає для нас? Гіпотеза про те, що вода була «вбудована» в надра Землі ще на етапі її формування, стає пріоритетною. Це докорінно змінює розуміння еволюції планет. Виходить, вода — це не випадковий подарунок з космосу, а фундаментальна складова, яка була з нашою планетою від самого початку.
Тоні Гаргано, керівник дослідження, зазначив, що ізотопний аналіз дозволив виокремити чіткий сигнал космічних об’єктів із загальної маси переплавленого пилу. Це дало змогу вирахувати реальні обсяги вологи, яку могли нести метеорити. Цифри вказують на те, що космічне бомбардування забезпечило лише незначний відсоток від загального об’єму земних вод.
Попри те, що для масштабів Землі ці запаси виявилися мізерними, для Місяця вони мають колосальне значення. Вода, принесена метеоритами, накопичувалася у вічно затінених кратерах на полюсах. Саме ці ресурси стануть фундаментом для програми «Артеміда». Майбутні місії залежатимуть від цього льоду як джерела питної води та палива для подальших польотів.
Місячні камені, що пролежали в сховищах понад пів століття, продовжують виправляти наші уявлення про всесвіт. Нове покоління вчених готується до отримання свіжих зразків з полюсів Місяця. Цілком можливо, що наступна партія реголіту остаточно поставить крапку в питанні, звідки на Землі з'явилося життя.
Читай також: