Пересадка серця від павіана новонародженій дівчинці: ксенотрансплантація у хірургії XVII століття

Чи були вдалими операції?..

Медицина не стоїть на місці і щодня розвивається. Декілька століть тому важко було навіть уявити, на що будуть здатні сучасні лікарі та технології. Але сьогодні, завдяки науці, людину можна врятувати навіть тоді, коли вона залишилася без певних органів. Це називається трансплантацією, тобто пересадкою органу однієї людини до іншої. Мало хто знає, але у XVII столітті лікарі почали застосовувати до пацієнтів ксенотрансплантацію – пересадку органів чи тканини одного виду до іншого, наприклад, від тварини до людини, пише видання iflscience.

Ця, колись незрозуміла, галузь хірургії досягла певних успіхів. Хоча щодо її безпечності і досі виникає багато запитань. Відомому, що французький лікар Жан-Батіст Дені провів перші спроби переливання крові від вівці хворому хлопчикові, який, за записами лікаря, дуже швидко відновив «ясне та щасливе обличчя».

І хоча деякі з експериментів були успішними, інші викликали смерть пацієнтів, заборону пересадок у Франції та моральні спротиви.

Протягом століть вчені займалися міжвидовими пересадками, включаючи пересадки яєчок шимпанзе чоловікам, які «втратили радість життя». Також були спроби пересадити нирки від шимпанзе людям, однак більшість таких операцій призвели до відторгнення або інфекцій.

Неабияке обговорення викликала операція 1984 року, коли доктор Леонард Бейлі пересадив серце павіана недоношеній дівчинці. Хоча спочатку здавалося, що операція була успішною, дитина померла за 20 днів через гостре відторгнення.

Сьогодні ксенотрансплантація залишається предметом широкої дискусії серед біоетиків та громадськості.

Читай також:

30042026
Є місця, які ніби вириваються з часової стрічки...
30042026
Цей предмет змушує переглянути уявлення про ритуали пізнього кам’яного віку. 
Інколи один підземний поштовх або вибух вулкана здатен не просто зруйнувати місто, а повністю змінити політичну карту світу чи поставити крапку в пануванні цілої імперії. 
29042026
Уявлення про те, що індіанці майя дирявили зуби лише заради краси та статусу, офіційно застаріло. 
Історія про Всесвітній потоп є чи не в кожній культурі — від біблійного Ноя до шумерського Гільгамеша. Тривалий час це вважали виключно міфологією, поки за справу не взялися океанографи.