Чого лише не зробиш задля кохання… До Дня святого Валентина редакція сайту 2plus2.ua зібрала у ведучих телеканалу найяскравіші спогади про те, які неймовірні вчинки вони здійснювали заради другої половинки.
Максим Сухенко – ведучий та продюсер циклу документальних програм «Загублений світ»
Щоб завоювати серце майбутньої дружини Ані, мені довелося освоїти швидкість і підкорити гори. Років 20 тому, коли ми почали зустрічатися, я дізнався, що вона затята лижниця, тож і мені, скриплячи зубами, довелося лізти в гори. Свій перший спуск пам’ятатиму все життя. Весела компанія піднялася в гору (здається, це була Красія), і далі зі словами «роби, як ми!» всі шугонули вниз. На вершині лишилися я, дві старезні важкі лижі і виття гірського вітру. Тож спускався я довго, болюче і в основному на п’ятій точці, лижі тягнув за собою. Після того стало зрозуміло, що спочатку варто навчитися їздити, а вже потім дертися на вершини. До речі, гарний урок на все життя.
Катя Нестеренко – ведуча програми «Джедаі»
Минулого року у День закоханих був справжній сніговий апокаліпсис. Замело так, що ні проїхати, ні пройти. Комунальні служби працювали без перерви і все одно не встигали розчищати дороги. У мене цього дня була запланована зустріч із коханим чоловіком, але, як ви розумієте, всі спроби викликати таксі були марні. Час підтискав, я нервувала, раптом дивлюся у вікно – а там снігоприбиральний трактор (до речі, єдиний транспорт, який міг хоч якось пересуватися містом). Ідея прийшла миттєво! Я відчинила вікно (добре, що поверх невисокий) і попросила водія зупинитися та поговорити зі мною. Загалом вмовила його довезти мене до місця зустрічі. Ось так, у сукні, з укладкою та червоною помадою на губах, я крізь кучугури і хуртовину добиралася на тракторі на побачення.
Геннадій Попенко – ведучий циклу документальних програм «Загублений світ»
Перші пологи у нас були партнерськими. Ми це навіть не обговорювали. Ніби апріорі було зрозуміло. Ми ж постійно разом. Перейми у дружини почалися вночі, ми помчали у пологовий. Але там пологова активність перетворилася на пасивність. (Сміється) Хотіли навіть повертатися додому. Вирішили, що дружина поки залишається, а я поїду на зйомки. Я домовився, що до опівдні мене відпустять. Зйомки за містом. Зима, все в снігу, а я лечу на роботу. Там бігаю в лісі у формі солдата Першої світової війни. До 12 мене не відпускають, а тут дзвінок дружини. Почалось! Я, скидаючи одяг дорогою до гримерного вагончика, біжу зі зйомок. 50 км засніженою трасою, і от я в пологовому. Встиг. Все дійсно почалося, але і до закінчення далеко. Почав допомагати лікарям, носив воду, заспокоював, знімав. І о 16:05 у нашій історії стався happy end :)
Щодо освідчення, коли зустрів Ірину, то всі пазли склалися і відповіді знайшлися самі по собі. Я освідчився майбутній дружині трохи раніше, аніж планував. Бо у мої плани втрутилися вишні, що буйно розквітли. Я зупинив мотоцикл, взяв Ірину за руку й повів під ті дерева, що мали неймовірний аромат і почав нести якусь маячню. «Так, ми вже давно разом…». Добре, що обручка тоді була постійно зі мною. Гадаю, її поява сказала змістовніше про мої наміри, аніж ті імпровізовані слова. А буквально за пару тижнів, чітко в День народження Ірини, ми дізналися, що наша родина збільшується. Ось такий подарунок!
Фото: з особистого архіву ведучих
Нехай історії наших ведучих надихають і вас на неймовірні вчинки не лише у День святого Валентина! Адже кохання окриляє та надає сил для здійснення надзвичайних речей, і це доведений факт!
Читай також: