Культ «кривавого дзеркала»: як любов до вулканічного скла і людської крові надихало могутню доацтекську імперію?

Обсидіанові леза та наконечники, знайдені поруч з…

Наукові дослідження археологічних знахідок в стародавньому місті Теотіуакан виявили нові відомості про культ «кривавого дзеркала» і його вплив на реалізації імперських цілей найбільшого міста-держави, яке коли-небудь існувало в Мезоамериці від 100 до н.е. до 800 р. н.е.

Як відомо, місто-держава Теотіуакан передувала цивілізації ацтеків і славилася культом «кривавого дзеркала». Для людей, які жили там, символом влади вважалася кров і обсидіан. Цю вулканічну гірську породу використовували як оракулярні інструменти для передбачення майбутнього та спілкування з богами. Але згодом таке захоплення природнім склом переросло в страшні звірства.

Як пише видання iflscience, посилаючись на нове дослідження храму в Теотіуакані, населення міста було одержиме дзеркалами та пролиттям крові. Дослідник Трентона Д. Барнса з коледжу Вільямса розповів, що докази цього можна знайти в піраміді «Пернатого Змія», третій за величиною споруді в знаменитому стародавньому місті.

Коли її знайшли, то вона була прикрашена сотнями «монументальних скульптур із зображенням дзеркал».

«Потенційно сотні подібних дзеркал спочатку були вбудовані у фасад. Наприкінці ясного дня, коли сонце наближалося до західного горизонту, чорні очі скульптурних голів спалахували відбитим світлом», - написав у своєму дослідженні, опублікованому в журналі Ancient Mesoamerica, Барнс.

Археологи також виявили під пірамідою скелети близько 200 жертвоприношень, багато з яких були іноземцями. Обсидіанові леза та наконечники, знайдені поруч з цими скелетами, підтверджують використання цього матеріалу для ритуального проливання крові.

Враховуючи те, що і війна, і людські жертви були фундаментальними для встановлення політичного контролю, релігійний зв’язок між кров’ю та дзеркалами можна розглядати як ключову складову імперських амбіцій міста-держави Теотіуакан.

Читай також:

Фото: wikipedia

26122025
Культова історія про Кевіна Маккаллістера отримала нове, максимально солодке втілення.
Острів Пасхи, або Рапануї, зазвичай асоціюється у нас із кам’яними гігантами Моаї, що незворушно дивляться в небо. Але мало хто знає, що за цими величними фігурами ховається історія справжнього апокаліпсиса, який змусив людей зректися своїх старих богів. 
26122025
Після спокійного Дерев’яного Дракона та мудрої Змії на арену виходить енергія зовсім іншого порядку. 
Острів Пасхи, або Рапануї, — це крихітна клаптик суші посеред безкрайнього Тихого океану, який десятиліттями не дає спокою історикам та мандрівникам. Його візитівка — моаї. 
Традиції української кухні – це не лише рецепти, а спосіб життя, який передавався з покоління в покоління…