Комп'ютер із клітинами людського мозку: у США вчені хочуть створити біокомп'ютер

Порівняно із суперкомп’ютером, людський мозок має подібну швидкість, а пам’ять краще…

Професор з Університету Джонса Хопкінса кілька років вирощував мозкові органоїди (крихітні частини мозку) і тепер хоче впровадити їх у суперкомп'ютер, отримавши біокомп'ютер, який може почати розуміти своє оточення, вчитися чогось і запам'ятовувати. Про це пише американське видання Cosmos.

Як зазначається у матеріалі, порівняно із суперкомп’ютером, людський мозок має подібну швидкість, а пам’ять і накопичувачі навіть кращі. Крім того, мозок важить лише кілограм або близько того, порівняно з тоннами металу та кремнію для суперкомп’ютера. 

«Спільнота провідних вчених зібралася, щоб розробити цю технологію, яка, на нашу думку, започаткує нову еру швидких, потужних і ефективних біокомп’ютерів— говорить професор Томас Хартунг, дослідник Джона Хопкінса, який зосереджується на органоїдах, і один із авторів нової статті. – Ми називаємо цю нову міждисциплінарну галузь «органоїдним інтелектом».

Дослідники припускають, що перша мета — спробувати змусити органоїди замінити випробування на тваринах і зрозуміти більше про людський мозок без використання живих людей. Проте, чи етично це, у багатьох виникають сумніви.

Читайте також:

У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр». 
07052026
Згідно із законом збереження енергії, вона нікуди не зникає, а лише змінює форму.
Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.
Коли ми говоримо про аварію на ЧАЕС, то часто згадуємо помилки персоналу чи фатальний збіг обставин під час експерименту. Проте справжня причина трагедії була закладена в фундамент станції ще на етапі креслень. 
Сучасну людину, яка щодня споживає гігабайти контенту, важко здивувати класичною театральною постановою. 
06052026
Коли ми дивимося на нічне небо, Місяць здається недосяжним велетнем, а Земля під ногами — єдиною сталою величиною.