У травні 1945 року життя каліфорнійського маляра Альберта Стівенса звернуло зі звичної колії, коли лікарі поставили йому страшний діагноз – рак шлунку. Згодом чоловіка обрали для участі в експерименті, який зробив його назавжди відомим. Дослід проводили з плутонієм, який мав розкрити вплив радіації на людину, пише видання iflscience. Стівенс отримав величезну дозу плутонію – у 446 разів вище за середнє значення.
Спроба контролювати рух плутонію в організмі лікарів призвела до того, що Стівенс став найрадіоактивнішою людиною в історії. Перед початком випробувань Альберт Стівенс не отримав належної інформації про досліди, а від цього був позбавлений права свідомо давати згоду. Фактично він став об'єктом експерименту проти власної волі.
Через рік дослідів, коли не було виявлено жодного нового раку у Стівенса, лікарі припустили, що у нього була доброякісна виразка шлунку. Тобто вони дали здоровій людині найбільшу накопичену дозу радіації, яку будь-яка людина коли-небудь отримувала. Фактично, це у багато разів перевищувало смертельну дозу плутонію за підручниками. Але навіть за таких умов він дивом прожив ще 21 рік і помер від хвороби серця у 79 років.
Цікавий факт – лікар, який проводив експерименти, помер молодим від лейкемії, ймовірно, викликаної радіаційним впливом під час роботи. Це свідчить про ризики, які виникають при проведенні таких експериментів без належного контролю та етики.
Історія Альберта Стівенса стала не лише прикладом дивовижної стійкості людини, але й нагадує нам про необхідність поваги до прав пацієнтів та етичних принципів у науці.
Читай також:
- Чудовисько з Антарктичних вод: істота, завбільшки з вантажівку, яку виловили рибалки – Кракен з легенд?
- Життя в Північній Кореї: міфи російської пропаганди і правда про тортури, голод та експерименти над людьми
- В Тихому океані, на глибині 4500 метрів, знайшли понад 100 нових видів раніше невідомих науці тварин
Фото: US Government via Wikimedia Commons, Public Domain