«Хлопці, будемо жити!» - останні слова льотчика-героя, який скерував палаючий винищувач у колону окупанта

Він ціною власного життя знищив багато техніки та сили ворога…

Героя, який ціною власного життя, зупинив підступаючу до Києва колону окупантів, звати Андрій Люташин. Йому було 47 років. «Хлопці, будемо жити!» — саме з такими словами, за розповіддю побратимів, пілот скерував винищувач на колону окупантів, що сунула на столицю.

Мама Андрія Людмила Люташина досі згадує їх розмови з сином.

«Коли почалась широкомасштабна війна, син подзвонив, а я випалила, що вже й сама взяла б у руки автомат. Подумаєш, 71 рік! Андрій заспокоїв: «Не хвилюйся, мамо, в нас на всіх ворогів патронів вистачить», - пише armyinform з посиланням на Expres.online

Починаючи з 24 лютого Андрій брав участь у бойових діях у складі бригади тактичної авіації. Саме цих льотчиків за численні успішні повітряні бої та збиті літаки противника назвали збірним образом «Привида Києва». Любов до авіації чоловікові передалась у спадок. Його батько теж був льотчиком, відповідно дитинство майбутній Герой провів на полігонах, серед авіаційної техніки, в атмосфері розмов про небо. Та й мати працювала у штабі. Тому вибір професії для нього був очевидним.

«Вчився у Чернігівському військовому училищі, потім служив в Умані. В якийсь момент вирішив попрощатись зі службою, повернутись до цивільного життя, — пригадують побратими. — Вийшов на пенсію, влаштувався на роботу. Але у 2014-му зрозумів, що потрібен, та знову став на захист країни. Без проблем поновився на службі у складі бригади тактичної авіації, адже фахівці такого рівня завжди потрібні».

Про те, що син знову служить та місяці проводить на фронті, батьки дізнались лише через певний час. Пояснив, що не зміг би вчинити інакше, коли країна в небезпеці. Тож, коли із першого дня широкомасштабного вторгнення Андрій одним із перших «пішов у бій», це вже нікого не здивувало.

Поховали 47-річного майора Андрія Люташина на Алеї Слави в рідному місті — Мукачеві. А також - посмертно присвоїли звання Героя України та нагородили орденом «Золота Зірка».

Слава українським захисникам! Герої не вмирають!

Читайте також:

Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.
Коли ми говоримо про аварію на ЧАЕС, то часто згадуємо помилки персоналу чи фатальний збіг обставин під час експерименту. Проте справжня причина трагедії була закладена в фундамент станції ще на етапі креслень. 
Сучасну людину, яка щодня споживає гігабайти контенту, важко здивувати класичною театральною постановою. 
06052026
Коли ми дивимося на нічне небо, Місяць здається недосяжним велетнем, а Земля під ногами — єдиною сталою величиною. 
Театр давно перестав бути місцем, де глядач сидить у кріслі й просто спостерігає за акторами.
Нас роками переконували, що аварія на ЧАЕС у 1986 році — це збіг обставин або виключно помилка персоналу під час нічного експерименту. Проте системні причини катастрофи закладалися на роки раніше, під час будівництва та здачі об’єктів у експлуатацію.