Мама хлопчика померла там, а дитину тимчасово оселили у знайомих. Проте незабаром бабусі зателефонували і сказали, що направлять хлопчика до притулку, якщо вона терміново не приїде за ним.
«Я не розрахувала свої сили, у мене двоє дітей і я вагітна третім – сказала вона мені – До того ж чоловіка забрали на війну, воювати проти вас. Я його, як українця, не люблю, а він нас ненавидить», - згадує Алла Зіпа розмову зі знайомою з росії, яка «прихистила» її онука.
Бабуся зізнається, що спочатку намагалася зробити все за законом, але виявилося, що на росії законів для українців не існує, тому була змушена ризикувати і таємно вивозити онука з країни-агресора. До звільнення хлопчика залучили волонтерів, також допомогло й Міністерство закордонних справ України.
«Попався нам прикордонник. Дивлюся, а в нього очі добрі. Я йому і розповіла, що я бабуся, це мій онук, тато нам довіряє, а мама померла. Ось везу хлопчика додому, до Нікополя. І він нас пропустив», – розповіла Алла Зіпа.
А от поки бабуся розробляла план порятунку онука, маленький патріот України, який після звільнення давав інтерв'ю журналістам у національному прапорі, розповів, як вів власну боротьбу із зомбованими пропагандою однолітками. Подробиці – у сюжеті:
Читайте також:
- Втратила руку, але не віру: п'ять років 45-річна парамедик рятувала інших, але мінометний обстріл під Донецьком змінив усе
- «Ця війна 22 століття»: український ІТ-шник став висококласним військовим ЗСУ завдяки цивільному руху
- Кремль зобов'язав іноземний бізнес, який хоче залишити ринок Росії, заплатити десятину: як це вплине на економіку рф?