Комерціалізація історичної пам'яті виникла задовго до появи сучасних маркетингових стратегій. Ідея продавати людям можливість бути запам'ятованими нащадками виявилася надзвичайно прибутковою справою ще у 19 столітті.
Заповзятливі підприємці розуміли, що страх перед забуттям і бажання залишити своє ім'я в анналах історії можуть мотивувати громадян платити реальні гроші за місце у звичайній металевій коробці.
У 1876 році амбітна американська видавчиня Анна Дейм вигадала та успішно реалізувала проєкт під назвою «Сейф століття». Це була одна з перших задокументованих спроб створення публічної капсули часу. За унікальну можливість увічнити своє ім'я чи особисті речі в цій схованці люди платили чималі на той час гроші — від одного до п'яти доларів. Анна мала неабиякий хист до переконання: їй вдалося вмовити Конгрес США взяти цю реліквію на офіційне державне зберігання.
Сейф урочисто розмістили у надійних підвалах Капітолію. Проте грандіозний задум зіткнувся з банальною людською недбалістю — про капсулу просто забули на цілу сотню років. Вона покірно стояла у темряві, поки про неї знову не згадали напередодні національного свята. Лише у 1976 році, рівно через століття після закладання, масивний сейф нарешті відкрили для огляду.
«Коли ж у 1976 році сейф відкрили, то всередині знайшли портрети, книги, золоті пера, навіть тогочасні сигари. Але найцікавіше те, що подібні послання людство почало залишати ще тисячі років тому», — розповідає про вміст знахідки ведучий проєкту «Загублений світ» Геннадій Попенко.
Цікаво, що коли в Александрії розкопали 27-тонний чорний саркофаг, що залишався запечатаним майже 2 000 років, археологи виявили всередині три скелети у загадковій рідині. Кого насправді поховали в Стародавньому Єгипті, дивіться у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!
