За межами фізики: чому японці вірять, що в київському музеї порцеляни живе душа їхньої легенди?

Загублений світ Цікаво
За межами фізики: чому японці вірять, що в київському музеї порцеляни живе душа їхньої легенди?
Поширити в соціальних мережах:

У київському музеї порцеляни, серед тендітних ваз та витончених сервізів, стоїть фігура, яка вибивається із загального ряду. Колекціонери та прихильники східної філософії переконані: цей предмет має власну свідомість.

Японська релігія Синто вчить, що старі речі здатні накопичувати емоції свідків великих подій. Коли предметів торкається драма або тріумф, вони отримують так званий дух «вабі», а іноді — навіть подобу свідомості, яку називають «камонтоку». 

«У кожній роботі, створеній вручну, куди вкладено душу, пульсує енергія. Не відчути цього просто неможливо», — зазначив засновник першого в Україні музею порцеляни Олександр Швець.

Східну залу музею відкриває фігура чоловіка, перед яким і досі схиляють голови мільйони японців. Це великий чемпіон сумо, володар 32 імператорських кубків, якому в Японії ставили пам’ятники ще за життя, а в школах дітям розповідають про нього як про втілення честі. Але мало хто знає, що коріння цього азійського титана — в українському чорноземі.

Його звали Іван Боришко, а його історія — це готовий сюжет для голлівудської драми про виживання та успіх. Батько майбутньої зірки, Маркіян Боришко, переїхав із Харківської губернії на острів Сахалін, який тоді належав Японії, і зустрів там японську дівчину. Пара закохалася, а в 1940 році у них народився син.

«Батько назвав його Іваном, а мати дала японське ім’я Кокі, що означає «щастя», — розповів Олександр Швець.

Життя родини розколола Друга світова війна. Коли Сахалін перейшов під контроль СРСР, Маркіяна репресували, а його дружина з дітьми була змушена тікати на острів Хоккайдо. Саме там малий Іван-Кокі почав свій шлях у сумо, щоб згодом стати «Великим йокодзуною» XX століття. 

І хоча він став легендою, ніколи не забував про свою приховану ідентичність. На жаль, лише у 2013 році видатний борець зміг відвідати батьківщину свого батька. За словами Олександра Швеця, це була перша і остання подорож чемпіона до України: 

«Він побував у рідному селі Маркіяна, загорнув у вишитий рушник жменю української землі, забрав її з собою в Японію і невдовзі помер». 

Якщо японські вірування не помиляються, то чи може бути так, що порцелянова фігурка в Києві є не просто експонатом, а справжнім акумулятором тієї неймовірної сили, яку Іван Боришко проніс крізь усе життя? Це питання досліджував проєкт «Загублений світ»: 

Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 12:00 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Поширити в соціальних мережах: