Від окопів Севастополя до вашої шафи: як Кримська війна створила кардиган та балаклаву?

Загублений світ Цікаво
Від окопів Севастополя до вашої шафи: як Кримська війна створила кардиган та балаклаву?
Поширити в соціальних мережах:

Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.

Як саме речі з холодних окопів стали базовим гардеробом для всього світу, нещодавно розкрили в новому випуску проекту «Загублений світ» на телеканалі 2+2. Ведучий програми Геннадій Попенко звернув увагу на неочевидний зв'язок між сучасними стилями та історичними подіями.

«Чи знаєте ви, що у спільного є балаклаві та кардигану? Здавалося б, елемент військового камуфляжу та модний жакет — це непоєднувані речі з різних світів. Однак обидва ці елементи одягу з'явилися в період Кримської війни. Під час облоги Севастополя британські солдати постраждали від морозу та вітрів, а тому захистилися від холоду в'язаною шапкою-маскою, яку назвали на честь міста Балаклава. Водночас теплу кофту на ґудзиках, яку англійці одягали під мундир, нарекли ім’ям графа Джеймса Кардигана, який популяризував цей лайфхак», — зазначив Геннадій Попенко.

Тоді, у 1850-х роках, Британія здобула доленосну перемогу над росією, остаточно розбивши амбіції імперії захопити протоку Босфор та панувати у світовому океані. Після війни британський принц Уельський Едвард VII особисто приїхав до Балаклави. Він віддав шану полеглим воїнам. 

Після того британські монархи неодноразово відвідували Україну. Наприклад, у 90-х роках нинішній король, а тоді ще принц Чарльз приїхав із візитом до Києва і зустрівся зі студентами Києво-Могилянської академії, де був щиро вражений їхнім вільним володінням англійською мовою та знаннями в екологічних питаннях. Серед того студентського натовпу був і нині відомий історик Олександр Палій.

«Коли я навчався в Києво-Могилянській академії, до нас приїхав принц Чарльз. Він ще був достатньо молодим, майже не сивим, таким струнким, підтягнутим, справжній принц», — згадує історик Олександр Палій.

Але справжній захват у високого гостя викликала архітектура. Чарльз залишив автограф у книзі почесних гостей Софійського собору, довго розглядаючи стародавні мозаїки та фрески. Історик пояснює цю реакцію монарха дуже простою архітектурною різницею між нашими країнами в минулому: 

«Софія виглядає дуже пафосно. Для десятого століття таких храмів було в Англії знайти раз-два і немає, що називається».

Більше про цей візит, а також про трагічну долю європейського монарха, закатованого в підвалах КДБ, дивіться у новому випуску проєкту «Загублений світ». 

 

Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2! 

Читай також:

Поширити в соціальних мережах: