Світ сучасних технологій — це не лише про інновації та прориви, а й про запеклу боротьбу за комерційні таємниці.
Економічне шпигунство перетворилося на приховану війну, де ставки сягають сотень мільярдів доларів. За даними аналітиків, викрадення інтелектуальної власності обходиться лише американським компаніям у суму від кількохсот мільярдів до пів трильйона доларів щороку. І чи не головним «мисливцем» у цій гонці часто називають Китай.
Пекін не приховує свого бажання стати світовим технологічним лідером. Політолог Андрій Миселюк зазначає, що Китай зміг поєднати міць державного апарату, спецслужби, економічний примус і пряме шпигунство.
«Наприклад китайські делегації приїжджають на різні економічні форуми чи виставки, ходять там і все фотографують. Вони намагаються максимально зафіксувати все, щоб потім це скопіювати і у себе вже виробляти», — коментує Андрій Миселюк.
Одним із механізмів, який, за підозрами, використовувався для непрямого здобуття знань, стала державна програма «Тисяча талантів», запущена у 2008 році. Офіційно вона мала на меті залучення провідних науковців, інженерів та підприємців з усього світу, пропонуючи їм щедрі гранти, високі зарплати та потужні ресурси. Однак критики стверджують, що вона могла стати прикриттям для масової передачі чужих знань і технологій до Китаю.:
«Китай, інвестуючи і будуючи, ніколи не передає технології. При цьому сам технології краде», - підкреслює доктор історичних наук Павло Гай-Нижник.
Найбільш шокуючим прикладом економічного шпигунства стала справа довкола південно-корейських мікрочіпів — стратегічно важливого продукту для сучасної економіки.
Колишній топ-менеджер корпорації Samsung Electronics, який пропрацював 28 років у провідних виробників мікросхем Південної Кореї, вирішив вийти на пенсію. Проте, на жаль для його колишніх роботодавців та країни, він забрав із собою не лише трудову книжку, а й пакет секретної документації. Її вартість оцінили у понад $3 мільярди.
Озброївшись кресленнями та знаннями, 65-річний підприємець-пенсіонер розпочав будівництво власного заводу-копії у Китаї. Цинізм ситуації полягав у тому, що його нове підприємство мало розміститися лише за 1,5 км від оригінального заводу Samsung. Він навіть завербував корейських експертів із мікросхем, а свій проєкт реалізовував спільно з місцевими китайськими чиновниками.
Валентин Запорощук, голова наглядової ради «Ічнянського молочно-консервного комбінату», підтверджує, що такі методи стали не поодинокими:
«Беруть потім ці документи і будують поруч рядом один в один завод, але з іншою назвою і випускають таку саму продукцію. Таких прикладів дуже багато».
Однак цей «сміливий» бізнес-план 65-річного менеджера не увінчався успіхом. Його викрила та затримала поліція Південної Кореї. Замість омріяного заводу та мільярдів, чоловіку світить провести кінець життя за ґратами. Звинувачення — підрив національної економічної безпеки власної країни.
Про привласнені винаходи та мільярди, зароблені на чужих ідеях, дивись в проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
