Регіон Сіньцзян на заході Китаю перестав бути просто географічною точкою, перетворившись на найбільшу у світі лабораторію тотального стеження.
Місцева уйгурська меншина живе під безперервним наглядом мільйонів камер зі штучним інтелектом. Проте цифрові щупальця Пекіна здатні дістати своїх громадян навіть за тисячі кілометрів від батьківщини. Еміграція до Європи більше не гарантує безпеки.
Гюльбахар Хаїтіваджі разом із родиною переїхала до Франції у середині нульових. Жінка десять років спокійно жила за кордоном, аж поки не отримала повідомлення від колишнього роботодавця. Від неї вимагали приїхати до Китаю нібито для заповнення пенсійних документів. Насправді ж це була ретельно спланована спецоперація. Як тільки жінка пройшла паспортний контроль, розумна система прикордонної служби ідентифікувала її особу та миттєво підтягнула дані про родичів. Алгоритм з'ясував, що її донька брала участь у мітингах на підтримку уйгурів у Франції. За цей родинний зв'язок Гюльбахар незаконно ув'язнили в таборі перевиховання, роками піддавали тортурам та змусили на камеру відректися від найрідніших людей. Свободу вдалося вибороти лише завдяки жорсткому дипломатичному тиску Парижа.
«І щойно жінка перетнула кордон, як алгоритм видав сигнал тривоги. Програма повідомила, що донька Гюльбахар відвідувала уйгурські протести у Франції», - розповів момент арешту ведучий проєкту «Загублений світ» Геннадій Попенко.
Якщо систему використовують для переслідування цілих родин, то що стається з тими, хто просто виїхав на заробітки в межах країни? Як успішна модель опинилася в кайданках через рішення комп'ютера? Більше про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!
