Сотні кілометрів бездоріжжя, густі ліси та відсутність будь-якого транспорту, крім власних ніг. Здавалося б, у таких умовах 7 тисяч років тому люди мали б жити ізольовано, не знаючи, що відбувається за сусіднім пагорбом.
Проте археологічні знахідки, про які розповів проєкт «Загублений світ», малюють зовсім іншу картину: територію сучасної України пронизувала потужна торгова мережа, а трипільці були вправними підприємцями та, можливо, відважними моряками.
Трипільська культура не була монолітною державою. Це радше федерація з понад 70 племен. Кожна група контролювала свій унікальний ресурс: хтось мав поклади солі, хтось — дефіцитну мідь, а хтось володів родовищами якісного кремнію.
«Існували поселення, які жили на одному місці тисячу років, займаючись виключно видобутком солі», — зазначає дослідник Трипілля Максим Явтушенко.
За його словами, оскільки таким «промисловим центрам» теж потрібні були їжа та інструменти, вони перетворювалися на активних учасників обміну з сусідами.
Логістичні маршрути того часу вражають масштабами. На розкопках поблизу Дніпра археологи знаходять кремнієві пластини, «батьківщина» яких — далека Волинь. Директор заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк пояснює, що це були своєрідні напівфабрикати. З них згодом виготовляли все необхідне для життя: від свердел і долот до наконечників стріл та списів. Західноукраїнський кремінь вважався найкращою сировиною, тому його готові були везти за сотні миль.
Торгівля не обмежувалася лише камінням. На Уманщині дослідники знаходять вохру, найближчі родовища якої розташовані на Закарпатті. Там само виявляють мідні інструменти та навіть форми для лиття металу, хоча власної міді в цьому регіоні немає. Це 100% доказ активних комерційних зв'язків.
Але як важкі вантажі долали величезні відстані крізь праліси?
Відповідь ховається у воді. Сім тисячоліть тому залісненість була значно вищою, а річки — повноводнішими. Саме вони стали головними магістралями тогочасного світу. Проте останні знахідки натякають, що трипільці не обмежувалися лише річковим плаванням.
«В культурному трипільському шарі було знайдено серпоподібний камінь, який дуже схожий на якір», - розповів Владислав Чабанюк.
Якщо це припущення підтвердиться, це означатиме, що трипільці не просто рибалили біля берега на човнах-довбанках, а виходили у відкрите море.
Ще є цікавий факт, що човни трипільці використовували не лише як транспорт, але й у сакральних ритуалах. Більше про це – у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Дивись також:
