Світ науки зазвичай асоціюється з ідеальною чистотою, суворими розрахунками та білими халатами, де кожен міліграм має значення. Але що, якщо справжній прорив стається саме тоді, коли все йде шкереберть?
Історія знає чимало випадків, коли неуважність ставала поштовхом до революції. В проєкті «Загублений світ» розповіли історію науковиці, яка змушує інакше подивитися на поняття «помилка».
Все почалося в стінах Інституту фізіології імені Богомольця, коли одна із лаборанток готувала буферний розчин — стандартну рідину для підтримання життєдіяльності клітин. Проте цього разу щось пішло не так і вона помилилася у пропорціях, створивши «неправильний» коктейль.
Коли науковці почали роботу, вони не повірили своїм очам. Клітини поводилися так, ніби їх вдарило струмом, хоча жодного зовнішнього впливу не було. Віктор Досенко, відомий науковець, згадує цей момент із захватом:
«Клітини одразу проявляли активність, збуджувалися без якихось електричних впливів. Це дуже здивувало дослідників. Але найцікавіше почалося потім: коли цей розчин закінчився і лаборантка зробила новий, правильний буфер, феномен просто зник».
Така поведінка клітин неабияк зацікавила дослідників. Вони почали відтворювати помилку колеги крок за кроком і виявилося, що дівчина зробила розчин надто кислим, збільшивши концентрацію протонів. Цей «кислий провал» відкрив людству очі на існування протонкерованих кислоточутливих іонних каналів.
Сьогодні це відкриття — справжній мейнстрим у світовій медицині. За словами Віктора Досенка, зараз весь світ вивчає ці канали, намагаючись знайти ліки проти хронічного болю та розладів мозкового кровообігу. Те, що могло стати причиною догани за зіпсований реактив, перетворилося на перспективну галузь фармакології.
Але чому одні бачать у помилці сміття, а інші — Нобелівську премію? Вся справа у «прошивці» мозку. Психологиня Олена Шершньова впевнена, що винахідники — це особлива каста людей, які не бояться фейлів.
«Винахідники готові до експериментів. Їхнє мислення гнучке, у них немає тих внутрішніх обмежень, які ми самі собі ставимо щодня. Вони стійкі до помилок і мають той самий азарт, який змушує йти далі, навіть коли не бачиш бажаного результату», — пояснила експертка.
Отже, чи варто так сильно картати себе за черговий промах на роботі? Можливо, саме ваша сьогоднішня невдача — це початок чогось грандіозного, що змінить світ назавжди? Більше про помилки в науці, які привели до шалених відкриттів, дивись в проєкті «Загублений світ»:
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:45 на телеканалі 2+2!
Читай також:
