15 березня 2021 року мешканці Пекіна прокинулися в іншому світі — місто затягнуло іржавим туманом, а за вікном розгорталася справжня катастрофа. Вітер приніс із пустелі Гобі мільйони тонн піску, які вмить занурили місто в хаос.
Того дня концентрація пилу в повітрі перевищила норму майже у 200 разів. Столичні лікарні за лічені години заповнилися людьми, які буквально задихалися у власних оселях.
«Цього року у нас уже було кілька бур, але не таких потужних. Якість повітря значно гірша, ніж торік. Майже неможливо дихати. Навіть через маску пісок потрапляє у легені», — згадували той жах місцеві жителі.
Цю подію в медіа охрестили бурею десятиліття. Вона повністю паралізувала мегаполіс: закрилися аеропорти, зупинилися потяги та завмерли автостради. Хмари пилюки тоді накрили територію, що за площею дорівнює Індії.
Для Пекіна подібні весняні «подарунки» від природи — звична і жорстока реальність. Щовесни столиця щонайменше на тиждень опиняється в піщаному полоні. Проте самі китайці вважають це... перемогою. Раніше пустеля блокувала життя міста щонайменше на місяць. Стримати наступ стихії вдалося завдяки грандіозному екологічному щиту, в який держава інвестує астрономічні суми.
Глобальний план порятунку озвучив лідер країни, закликавши діяти радикально та грати вдовгу.
«Ми маємо засукати рукави та висаджувати ще більше дерев щороку. Ще більше з кожним поколінням», — заявив президент Китаю Сі Цзіньпін.
Так народився проєкт Великої китайської зеленої стіни. На масштабне озеленення вже витратили близько 100 мільярдів доларів — суму, порівнянну з вартістю створення Міжнародної космічної станції. За 50 років безперервної роботи Китаю вдалося створити гігантський лісовий бар'єр, який простягнувся від Пекіна до Сіньцзяна. Результат вражає: активність руйнівних піщаних бур у регіоні знизилася втричі.
Але створити справжню, живу екосистему посеред суходолу виявилося набагато складніше, ніж просто закопати саджанці в землю. Перші десятиліття піднебесна робила ставку на швидкорослі тополі. Однак дерева масово висохли та загинули через брак вологи.
Врахувавши помилки, лісники та науковці змінили стратегію. Вони почали підбирати породи рослин, здатні виживати в екстремальних умовах — від специфічних чагарників до унікальних хвойних дерев.
«Ми почали також культивувати хвойні дерева Джузгун. Вони хоч і ростуть дуже повільно, натомість мають глибоке коріння, яке утримує пісок під час бурі», — пояснила інженер лісового господарства Хейшенг Ю.
Проте навіть інноваційні технології та мільярдні бюджети не дають стовідсоткової гарантії — це лише шанс відвоювати у пустелі право на чисте повітря для майбутніх поколінь.
Цікаво, але під пісками сховано багато таємниць. Яких саме і до чого тут джини, дивись у новому випуску проєкту «Загублений світ. Цивілізація джинів»:
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!
Читай також:
