Сьогодні ми звикли до історій про айтівців, які здають квартиру в столиці та їдуть на Балі «шукати себе». Але наприкінці XIX століття такий вчинок вважався не просто дивним, а справжнім соціальним самогубством.
Коли у вечірніх зведеннях та історичних хроніках згадують Поля Гогена, мова йде про найбільш радикальний приклад зміни долі. Це історія про те, як успішна людина спалює всі мости, щоб нарешті почати дихати на повні груди.
Поль Гоген не завжди був бідним митцем з екзотичних островів. Навпаки, він міцно стояв на ногах, працюючи успішним фондовим маклером у Парижі. У нього була поважна робота, дружина, п’ятеро дітей і стабільний дохід, який дозволяв не думати про завтрашній день. Типове життя «білого комірця» того часу: цифри, звіти, біржа та нескінченні розмови про капітал. Живопис був лише хобі, приємною втечею від паперової рутини у вільні вечори. Проте всередині цього успішного чоловіка вже тоді назрівав бунт проти системи.
Крах фондового ринку став лише приводом. Гоген зрозумів, що цивілізація — це клітка, а «офісне пекло» Парижа висмоктує з нього життя. Він вирішив піти. Не просто змінити роботу, а змінити реальність. У 1891 році він залишає сім’ю, комфорт і звичний європейський побут, вирушаючи на Таїті. Йому хотілося дикості, первісної чистоти та щирих емоцій, які неможливо знайти серед холодних розрахунків фондового маклера.
Життя на островах не було схоже на солодку картинку з туристичного буклета. Гоген стикався з хворобами, бідністю та повною самотністю, але він відчував себе вільним. Спочатку він оселився на Таїті, а згодом перебрався ще далі — на острів Хіва-Оа Маркізького архіпелагу. Там, серед тропічної природи, народилися його найвідоміші шедеври, наповнені яскравими кольорами, яких ніколи не бачило сіре європейське небо. Він малював місцевих мешканців, легенди та сонце, створюючи власний міф про втрачений рай.
Сьогодні ми знаємо ці картини як безцінні скарби світового мистецтва. Проте іронія долі полягає в тому, що за життя Гоген так і не дочекався фінансового успіху від своєї творчості. Визнання прийшло лише після його смерті. Саме його полотна стали першою та найпотужнішою світовою рекламою Полінезії. Люди дивилися на його роботи та бачили не просто живопис, а запрошення до іншого світу, де немає дедлайнів і соціальних масок.
Поль Гоген довів: змінити все ніколи не пізно. Його приклад нагадує, що іноді, аби знайти справжнього себе, треба просто вийти з офісу і більше туди не повертатися. Навіть якщо ваш «рай» знаходиться на іншому кінці океану.
Більше цікавого про острови – в проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
