Світ, який ми бачимо, сповнений кольорів – від яскраво-червоних заходів сонця до насичено-зеленої трави. Але для сотень мільйонів людей, що живуть з дальтонізмом, ця палітра значно обмежена.
Вони бачать світ у приглушених тонах, де червоний може здаватися брудним зеленим, а фіолетовий – відтінком синього. Проте, завдяки дивовижній випадковості, цій реальності прийшов кінець. Історія лінз для корекції дальтонізму починається не в лабораторії офтальмолога, а в дослідницькому центрі, де розробляли зовсім інший продукт.
Все почалося в сонячному Сан-Франциско, де професор Дон Макферсон разом зі своєю командою працював над створенням інноваційних окулярів. Їхня мета була благородною, але дуже специфічною: розробити спеціальні окуляри для лазерної хірургії, які б захищали очі хірургів і водночас покращували їхній зір під час надскладних операцій. Здавалось би, що може бути спільного між високоточною медициною та сприйняттям кольорів?
Саме тоді сталася подія, яка змінила все. Один з колег професора Макферсона, який страждав на дальтонізм, вирішив приміряти тестовий зразок цих окулярів. Те, що сталося далі, стало справжнім шоком – і для нього, і для всієї команди. Коли він надягнув лінзи, його світ раптово спалахнув яскравими, насиченими кольорами, яких він ніколи раніше не бачив.
Виявилося, що секрет був у полімері, з якого були виготовлені лінзи. Цей матеріал, спочатку призначений для відфільтровування певних довжин хвиль світла для захисту очей хірургів, мав несподіваний побічний ефект. Він вибірково посилював контраст між певними кольорами, дозволяючи мозку дальтоніка «розшифровувати» їх по-новому.
Цей несподіваний ефект перевернув уявлення команди про їхній винахід. Вони зрозуміли, що тримають у руках не просто захисні окуляри, а інструмент, здатний змінити якість життя сотень тисяч, а то й мільйонів людей по всьому світу. Так, випадковість, яка була б проігнорована багатьма, стала каталізатором для створення лінз, які тепер допомагають людям з дальтонізмом бачити світ у його повній, барвистій красі.
«Помилка інколи відкриває нам інші горизонти – зазначила психологиня Олена Шершньова. – Наприклад, у 19 сторіччі була популярна така наука, як френологія, яка стверджувала, що за формою черепу можна говорити про інтелектуальні здібності і про риси характеру людини. Потім це було спростовано, але саме френологія дала нейробіологам привід розглядати різні ділянки головного мозку і їхні локальне функціонування. Тому якась от хибна, бачите, гіпотеза дала поштовх до великих наукових відкриттів і здобутків».
Цікаво, що анестезію та ботокс також відкрили випадково. Більше про це – в проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
