Вдень життя у Сахарі зупиняється. Сонце випалює все навколо, тому місцеві кочові племена здавна подорожують виключно вночі. Коли температура падає на десятки градусів, повітря стає різким і холодним, рух у пустелі відновлюється.
Орієнтуватися по слідах на піску неможливо. Вітер постійно змінює форму дюн і миттєво знищує будь-які позначки на землі. Єдиний надійний дороговказ – небо. Про те, як бедуїни з дитинства вчаться читати зорі і чому відмовляються від сучасних гаджетів?
Колись від уміння орієнтуватися за сузір'ями залежало виживання. Каравани з тисяч верблюдів везли через пустелю сіль, тканини та зброю в обмін на золото і спеції. Сьогодні цими ж маршрутами ходять місцеві провідники і навмисно не користується GPS-трекерами, щоб зберегти знання пращурів.
«Ми з колегою маємо достатньо досвіду, щоб шукати нові маршрути без приладів, – пояснив свою позицію гід Алі, який понад двадцять років працює в пустелі. – Мені подобається іноді бувати в містах. Але тільки в пустелі я почуваюся живим, в повній гармонії з природою».
Гід Вахід, який працює у Білій пустелі на півночі Сахари, також розповів, що зоряне небо для нього – це не лише карта, а й найкращий спосіб зняти напругу:
«Пустеля дає мені силу, спокій і свободу. Уночі тут дуже чітко видно Велику Ведмедицю, Кассіопею, сузір'я Скорпіона. Під ними чудово позбуватися стресу».
Однак Сахара може бути дуже непередбачуваною. Як раптовий дощ у пустелі перетворив подорож британського екстремала на квест із виживання, дивись у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!
Читай також:
