У його сукні Кейт Міддлтон виходила заміж …
Містичний, сумний фіна на піку слави – доля, яка спіткала багатьох модельєрів. Серед них і Александр Макквін. 11 лютого 2010 року майстра моди знайшли мертвим у власній квартирі – він скоїв самогубство. А зробив він це після останньої колекція, яка стала найбільш ефектною за всю історію. Називалась вона «Янголи та демони», а вбрання нагадувало боротьбу пітьми та світла. Невже колекції були віддзеркаленням переживань майстра?
Александра Макквіна чотири рази визнавали найкращим британським дизайнером, у 2003 він отримав Орден Британської імперії, а принцеса Уельська, дружина старшого сина короля Чарльза III – принца Вільяма Уельського Кейт Міддлтон у його сукні виходила заміж. Але модельєр був не лише одним із найзнаменитіших кутюр'є , але і одним із химерних авторів світу моди.
«Його дипломною роботою була колекція під назвою «Джек-різник переслідує своїх жертв». Макквін один із перших модельєрів, який захопився окультизмом. Це була гра на межі життя та смерті» , - розповіла дизайнерка, прогнозистка моди Руслана Верлос.
Александр Макквін дуже захоплювався містикою і це було помітно з його нарядів та показів. Його моделі виходили на подіум у посмертних масках, вигиналися у вогні і тягли за собою скелети. Сам він казав, що в людині живуть як янголи, так і демони.
«Більшість людей відмовляються це визнавати, а я навпаки – зіштовхую темні та світлі сили», - розповів в одному зі своїх передсмертних інтерв’ю Александр Макквін.
Можливо, у підсумку, темний бік майстра переміг світлий? Більше подробиць дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.
Дивись також:
- Норвезькі рибалки звільнили від пут кита, який виявився російським шпигуном-перебіжчиком
- Піратство у 21 столітті: чому «морські пастухи» переслідують і топлять, але не грабують риболовні кораблі?
- Втрачені сторінки Велесової книги могли зберігати в пам’яті кобзарі і передавати нащадкам, аби вберегти від знищення
