Українська столиця також має свою археологічну історію, яка тісно пов’язана з будівництвом метрополітену.
У 70-х роках 20 століття під час будівництва станції «Контрактова площа» (яка тоді називалася «Червона площа») робітники натрапили на щось неймовірне. Прямо під ковшами екскаваторів почали з’являтися фрагменти цілого дерев’яного міста часів Київської Русі.
Поділ відомий своїми специфічними вологими ґрунтами. Завдяки відсутності кисню під землею деревина не згнила, а законсервувалася на тисячу років. Дослідники отримали унікальну можливість вивчити бруковані вулиці, ремісничі майстерні та житлові зруби 10 століття.
«Були знайдені миски, деталі інтер’єру та екстер’єру, фрагменти ліжок, дахів — а дахи у нас взагалі не зберігаються. Це був перший випадок, коли вдалося за допомогою матеріальних залишків реконструювати зовнішній вигляд давньоруських споруд», — розповів науковий співробітник Інституту археології НАН України Іван Зоценко.
Але найбільшою сенсацією стала знахідка, яка пролила світло на темну сторону економіки стародавнього Києва. Археологи виявили свинцеву пластину з пробними відбитками монет.
З’ясувалося, що на Подолі активно працювали фальшивомонетники. Вони професійно імітували золотий фоліс візантійського імператора Романа Аргіра. На знайденій пластині чітко видно, як середньовічний злочинець тренувався вирізати штемпель: відбиток за відбитком він додавав дрібні деталі — вуса, бороду та символи влади, прагнучи досягти ідеальної схожості з візантійським оригіналом.
Які агресивні мікроорганізми ледь не зруйнували чавунні тунелі київського метро, і як їх зупинили вчені? Детальніше про це — у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Не пропусти! Щонеділі — нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», які занурять кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, що формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!
