Близько півтора століття тому відомий британський розвідник, лінгвіст та відважний мандрівник Річард Бертон відкрив для західної цивілізації стародавній індійський трактат Камасутра.
Попри те, що в тогочасній Британії діяв неймовірно суворий закон про непристойні публікації, Бертон ризикнув перекласти цей текст англійською мовою. Книга миттєво набула шаленої популярності, проте це зіграло з нею злий жарт. Камасутру почали масово передруковувати у піратських, дешевих виданнях у паперових обкладинках. Щоб максимізувати прибутки та задовольнити ниці інтереси публіки, видавці безжально вилучали з книги практично весь філософський та науковий текст, залишаючи виключно графічні ілюстрації та описи сексуальних поз.
Саме через цю видавничу махінацію 19 століття у сучасного людства сформувалося абсолютно викривлене, хибне уявлення про Камасутру як про звичайний ілюстрований порнографічний посібник. Насправді ж цей твір, написаний ще в 3 столітті видатним давньоіндійським лікарем Ватсьяяною — це глибокий, фундаментальний філософський трактат про етику, психологію стосунків, правила особистого догляду та статус людини в соціумі.
Дослідники, які вивчають першоджерела мовою оригіналу, розкривають реальну структуру цієї книги.
«Коли ми читаємо Камасутру на санскриті, ми там не бачимо жодної картинки. Камасутра складається з семи головних розділів та 36 глав. І вже в першому розділі Ватсьяяна говорить: «Якщо ви не зрозуміли першого розділу, то другий можете і не починати», - розповіла вчителька санскриту та дослідниця давньоіндійських текстів Ольга Неліна.
Камасутра написано у формі сухих тез — сутр, які складно зрозуміти, тому автор доповнив їх поясненнями, прикладами та логічними обґрунтуваннями.
«Коли ми відкриваємо буквально перше речення Камасутри, воно починається з того, що ціллю людського життя є дхарма, артха і кама. Ці три категорії потім обговорюються цілу третю главу», - пояснила Ольга Неліна.
Поняття кама символізує насолоду або пристрасть, дхарма — праведність та обов'язок, артха — успіх та матеріальне процвітання. Усі вони підпорядковані вищій меті — мокші, тобто звільненню.
«Стосовно техніки сексу, які є там пози цілунків і так далі — це одна сьома частина трактату, це саме другий розділ», - резюмує вчителька санскриту.
Ватсьяяна детально розписував правила знайомства, механізми залицяння та зваблення дівчат, описавши понад 30 різновидів поцілунків (від вияву поваги до прелюдії) та 8 типів обіймів. Камасутра вчила людей не брутальної фізіології, а мистецтва бути щасливими та гармонійними, що робить її однією з найважливіших пам'яток людської думки.
А як у Стародавньому Китаї виглядала секс-просвіта, дивись у новому випуску проєкту «Загублений світ»:
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!
Читай також:
