Історія прокляття ляльок Байло та Анабель

Байло

Ця моторошна і сумна історія почалася навесні 1922 року. Заможний фабрикант Джон отримав невтішну звістку від сімейного лікаря. Обстеження виявило невиліковне захворювання крові у його маленької доньки Розі. Хворобу знайшли на ранній стадії і бізнесмен вирішив, що її можна зупинити, якщо не медичними засобами, то магічними. Він знайшов людину, яка робила незвичайних ляльок. Скульптор Чарльз Вілкокс був магістром окультних наук, чорним чаклуном, який створював іграшки дуже схожі на немовлят. Цієї схожості він досягав у моторошний спосіб: знімаючи воскові маски з померлих дітей місцевого сиротинця. З їхнього ж волосся виготовляв лялькові перуки. Таким іграшкам приписували магічну силу. Батько хворої дівчинки сподівався, що магія від воскових створінь, спрацює і врятує його дитину.

Джон замовив велику ляльку із застиглого воску. І зробив Розі розкішний подарунок до Дня народження. Дівчинка не випускала ляльку з рук. Але за 5 днів її знайшли мертвою у власному ліжку. Розі заснула назавжди, міцно притискаючи ляльку, якій так і не встигла дати ім’я. Їх поховали разом. Вбитий горем Джон одразу ж заявив, що підозрює – Вілкокс зробив ляльку з отруєного воску і навмисно вбив його дитя. А лялькар, замість того, щоб спростувати закиди, просто зник із міста назавжди.

Коли на вимогу Джона тіло доньки ексгумували для дослідження воску, ляльки у домовині не виявили. Загадкове зникнення іграшки з могили так і не знайшло пояснення. Лялька повернулася до родини через 12 років. Дружина Джона Мері випадково натрапила на неї у антикварному магазині. Придбала і поклала до ліжечка покійної Розі у дитячій кімнаті. Через кілька місяців жінка потрапила до лікарні із нервовим зривом. А її чоловік, який ніколи нічим не хворів, раптово помер від серцевого нападу. Мері 18 років жила на самоті. А 1952 року, в день народження доньки, викинулася із вікна з лялькою в руках. Вмираючи вона промовила ім’я – Бейло Бейбі.

Під цим іменем лялька увійшла до експозиції музею магії, який було відкрито у колишньому будинку родини у середині 60-х років. Відомий окультний журнал викупив її за 18 000$ і передав музею у Маямі. Бейло стала перлиною експозиції, але відкрити залу присвячену історії окультизму там так і не встигли. Сталося коротке замикання: кілька кімнат вигоріли вщент, а з усіх експонатів уціліла лише Бейло, що зберігалася у шафці із броньованим склом. Керівництво музею позбулося містичного артефакту, продавши його до приватної колекції. От уже понад 30 років лялька не подає ознак життя.

Анабель

1970 рік, Нью Йорк, домогосподарка місіс Гордон подарувала своїй доньці, студентці медичного коледжу, Донні велику набивну ляльку, придбану у антикварному магазині. Донна знімала квартиру вдвох із однокурсницею Енджі. Безіменна іграшка зайняла почесне місце на дивані у вітальні. І, можливо, досі б припадала пилом на тому ж місці, якби через кілька днів не почали коїтися незрозумілі речі. Повертаючись із навчання дівчата завжди знаходили ляльку у іншому місці. А біля неї були написані дитячою рукою записки: "Допоможіть мені, врятуйте мене!".

Деякий час дівчата не звертали на ці події уваги, вважаючи їх жартами сина своїх сусідів. Все змінилося одного дня, коли з грудей ляльки почала сочитися кров. Налякані дівчата покликали на допомогу хлопця Донни на ім’я Лу. Той захоплювався модною у ті часи езотерикою і одразу заявив – лялькою керує злий дух. Лу знайшов у газеті оголошення жінки-медіума і та, наступного ж дня, просканувала квартиру та ляльку, аби з’ясувати, що саме коїться у помешканні студенток. Наприкінці сеансу ясновидиця оголосила – в ляльку вселився дух маленької дівчинки Анабель, яка понад 100 років тому трагічно загинула. І була похована у підвалі.

Натомість Лу відчував, що лялька випромінює негативну енергію. І вимагав здійснити обряд екзорцизму. І додав, що краще було б взагалі викинути її на смітник. Після цих слів обличчя юнака посиніло. На сорочці з’явилися плями крові і Лу зомлів. Дівчата ледве привели його до тями. Лу одразу ж викликав відомих у США дослідників паранормальних явищ Еда та Лорейн Воренів. Вивчивши ситуацію, Ед попередив: студенток тероризує не дух дівчинки, а злий демон, який маскується під дитину.

Запрошений Едом протестантський священник-екзорцист того ж дня здійснив обряд вигнання, на який лялька жодним чином не відреагувала. Отець порадив Воренам забрати Анабель і покласти у герметичну шафу. Ляльку відвезли у лабораторію в Конектикуті. Анабель помістили у спеціальну шафу із написом: "Увага! Не відкривати, небезпечно для життя".

Більше неймовірного дивіться у Загубленому Світі на 2+2.