Демонізація українського гетьмана набула масштабів за особистим наказом Петра I
Іван Мазепа, український гетьман-меценат, ще за життя викликав захоплення серед провідних інтелектуалів Європи. Перший тодішній французький щотижневий часопис близько 30 разів згадував його ім'я. Видання наголошувало, що гетьман користувався величезною повагою серед козаків, і про нього говорили лише в позитивному ключі. Німецький історик Йоганн Барділі, який перебував на службі у шведського короля, називав Мазепу «козацьким вождем». У листуванні Мазепи з австрійським імператором Йосипом I є офіційна замітка про те, що Цісар надав гетьманові титул князя Римської імперії. Французький письменник Віктор Гюго та англійський поет-романтик Джордж Гордон Байрон присвятили йому свої поеми.
За кошти гетьмана Мазепи було відновлено головний храм Русі – Софію Київську. Історики припускають, що, відбудовуючи Софію, Мазепа планував бути похованим у її стінах, але доля розпорядилася інакше, і гетьман помер поблизу молдовського міста Бендери.
«Іван Мазепа підняв з руїн десятки українських церков: Успенський собор Києво-Печерської лаври, Всіхсвятську Троїцьку церкву, численні корпуси, вежі, той самий кам'яний лаврський мур. Все це створено або відбудовано коштом гетьмана. Тому видається неймовірним, що у Лаврі, протягом трьох сотень років лунала анафема Мазепі», – зазначає ведучий проєкту «Загублений світ» Геннадій Попенко.
За особистим наказом московського царя Петра I демонізація українського гетьмана набула таких масштабів, що навіть після повалення царату більшовики продовжували таврувати українських патріотів «мазепинцями».
Український видатний гетьман-меценат став ворогом номер один для москви. Коли Московський патріархат захопив Лавру, російські попи знищили, як вони вважали, усі згадки та зображення Мазепи. Але дослідник Сергій Павленко на стінах Троїцької надбрамної церкви Лаври знайшов одразу 10 прижиттєвих зображень Мазепи.
«Тут вся чоловіча частина родини Івана Мазепи, – показує дослідник один із знайдених з Мазепою малюнків у Лаврі. – Там намальований і сам Іван Мазепа. На іконах звичайних людей не зображували, але якщо ця людина багато витрачала коштів на церкву, то церква дозволяла зображення людини на стінах у храмах».
Здається неймовірним, але зображення Мазепи пережили століття царської та радянської окупації. Весь цей час ворог не підозрював, що за ликами святих ховається їхній заклятий ворог.
Більше цікавого – у проєкті у проєкті «Загублений світ»:
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також: