У 1886 році капітан німецького судна викинув за борт пляшку з координатами для вивчення океанічних течій. Лист дрейфував 132 роки, поки його не знайшли в Австралії. Як ця знахідка потрапила до Книги рекордів Гіннеса?
Дослідження Світового океану вимагало від науковців минулих століть винахідливості та масштабних довготривалих експериментів. У часи, коли не існувало супутникових систем навігації та електронних маячків, єдиним способом зрозуміти напрямок та швидкість морських течій залишалися скляні пляшки. Сотні таких своєрідних наукових капсул часу були викинуті у відкриті води, і деякі з них подорожували планетою значно довше за людське життя.
У 1886 році капітан німецького вітрильного судна «Паула», перетинаючи безкраї простори Індійського океану, виконав доручення науковців. Він викинув за борт порожню пляшку з-під джину. Всередині посудини знаходився спеціальний друкований бланк. На ньому капітан ретельно зафіксував точні координати корабля та дату. Текст містив прохання до того, хто знайде послання, вказати місце вилову і повернути записку до Німецької військово-морської обсерваторії в Гамбурзі.
Цей лист дрейфував океаном рекордні 132 роки. Лише у нашому столітті австралійка Тоня Іллман, прогулюючись узбережжям після потужного циклону, помітила у піску потемнілу скляну знахідку.
«Ми гуляли дюнами після циклону, який приніс сильні дощі. Я побачила багато сміття, що дуже засмутило. Місце чисте, але всюди був бруд. Я вирішила трохи прибрати і натрапила на пляшку. Вона була наполовину в піску й без корка», - згадує Іллман.
Жінка забрала артефакт додому, обережно дістала вологий паперовий згорток і просушила його в духовці. Коли експерти взялися за вивчення тексту, вони звернулися до німецьких архівів. Вченим вдалося відшукати оригінальний судновий журнал капітана «Паули», де був зафіксований точний запис про викинуту пляшку.
Із п'яти тисяч таких повідомлень, відправлених у 19 столітті, знайдено понад 600. Порівнюючи координати відправлень та місця знахідок, вчені визначали маршрути та швидкість морських течій. Ці дані заклали фундамент сучасної океанографії, а несподівана знахідка Тоні Ілман офіційно потрапила до Книги рекордів Гіннеса, як найстаріше послання у пляшці.
Скільки ще таких наукових послань 19 століття приховано у товщі піску на безлюдних пляжах? Які фундаментальні відкриття вони ще можуть принести сучасній науці? Більше про це дивіться у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!
Читай також:
