Княгиня Ольга — одна з найвидатніших постатей української історії.
Вона увійшла в літописи не лише як перша християнка-правителька Київської Русі, а й як нещадна мстителька, яка зуміла помститися за смерть свого чоловіка, князя Ігоря, з нечуваною жорстокістю. Один із найкривавіших епізодів цієї помсти, описаний літописцем, стався біля могили самого князя.
Коли древляни вбили князя Ігоря, вони відправили послів до Києва з пропозицією до княгині Ольги вийти заміж за їхнього князя Мала. Вона, як свідчить літописець, прийняла їхню пропозицію, але з однією умовою. Вона попросила древлян підготувати багато меду для поминального обіду на могилі її чоловіка, яка була неподалік від Іскоростеня. Під час бенкету, який мав бути знаком примирення, княгиня розіграла скорботний обряд, а потім запросила всіх за стіл.
Як розповідає дослідник історії Акім Галімов, коли древлянські воїни добряче напилися, Ольга непомітно відійшла й подала своїм людям сигнал:
«Її воїни, які прислуговували гостям, дістали зброю і вирізали всю 5-тисячну делегацію. Це був акт кривавої помсти, який увічнив Ольгу в історії як безжальну правительку».
Чи справді ця історія мала місце в реальності? Деякі дослідники вважають, що так. До 18 століття урочище неподалік від Іскоростеня (сучасний Коростень на Житомирщині) називалося Ігорова могила. На початку 20 століття колишній військовий інженер Барановський, зацікавившись цією назвою на військовій мапі, відвідав місце і знайшов великий курган за 8 км від Іскоростеня. Місцеві селяни розповіли йому, що під час розкопок солдати знайшли скелет із мечем, один із офіцер забрав меч, а кістки передав до сільської каплиці.
Оглянувши кістки, Барановський виявив унікальний бронзовий наконечник піхов меча, прикрашений скандинавським орнаментом та зображеннями людських обличь. Цей артефакт був переданий до Державного історичного музею в москві, де він зберігається й досі.
«Сам по собі цей артефакт не просто красивий музейний експонат. Він важливий, бо вказує на соціальний статус похованого. Такий наконечник піхов міг належати лише високопоставленій людині, не простому воїну, а комусь із князівського кола. А скандинавський орнамент лише підсилює припущення: «Ми маємо справу з кимось, чий рід мав варязьке коріння». Усе це дозволяє деяким дослідникам припускати, знайдений у кургані воїн цілком імовірно саме князь Ігор», – пояснює Акім Галімов.
Однак, щоб остаточно з'ясувати, чи дійсно тут похований князь і чи справді Ольга влаштувала криваву тризну, потрібні були б масштабні археологічні дослідження.
«Якби поруч із курганом вчені знайшли масові поховання, це стало б переконливим доказом, – зазначив Акім Галімов. – Але комплексних розкопок цього місця не проводили ні за радянських часів, ні в незалежній Україні. Тому, на жаль, ми маємо лише версію».
Але навіть ця версія робить історію про княгиню Ольгу ще більш захопливою. Більше цікавої інформації про першу християнку-правительку Київської Русі дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
