Сімнадцяте століття. Час не лише героїчних походів, але й епоха підступних інтриг та міжнародного шпигунства.
У цьому вирі подій українська Гетьманщина стала місцем справжнього політичного трилера. У його центрі опинилася впливова родина Полуботків та гетьман Іван Мазепа, який блискуче використав небезпечну змову для зміцнення своєї хиткої влади.
Все почалося 1689 року у Львові, який тоді входив до складу Речі Посполитої. До міста прибув таємничий гість – чернець Соломон, у минулому – чигиринський козак Семен Гродський. Він звернувся до місцевого єпископа, наполягаючи на терміновій таємній зустрічі з королем Речі Посполитої Яном Собеським.
Соломон стверджував, що має особисте секретне повідомлення від самого гетьмана Івана Мазепи. На підтвердження своїх слів чернець продемонстрував лист із гетьманською печаткою, хоча підпису на ньому не було.
«На той час дипломатичні зносини українського козацтва з іншими монархами жорстко контролювалися російськими царями. – розповів дослідник історії Акім Галімов. – Будь-які переговори між королем Речі Посполитої та козаками могли розцінюватися мосоквитами як державна зрада, особливо з огляду на укладений тоді «Вічний мир» між Москвою та Варшавою».
Поляки, не бажаючи псувати відносин із Московією, вирішили діяти обережно. Вони негайно проінформували царських урядовців про дивну місію і зрештою відправили самого ченця Соломона до Москви, де під час допитів той «розколовся». Він зізнався, що діяв не від імені Мазепи, а за наказом Михайла Самойловича, племінника колишнього гетьмана Івана Самойловича. Саме Михайло надав Соломону фальшиву гетьманську печатку та детальні інструкції.
«Мотиви змовників були очевидні. Самойловичі затаїли смертельну образу на Мазепу, який усунув їхнього родича від влади та захопив булаву. Вони прагнули помсти і повернення влади у свої руки, вирішивши підставити молодого гетьмана. Якби цар дізнався про «таємні» дипломатичні контакти Мазепи з польським королем, його б не просто усунули, а жорстоко покарали», - підкреслив Акім Галімов.
На момент скандалу Іван Мазепа очолював Гетьманщину лише два роки, і його становище залишалося вкрай хитке. Проте новообраний гетьман проявив неабиякий політичний хист. Замість того, щоб панікувати, він вправно скористався скандалом, щоб завдати удару по своїм ворогам та зміцнити свою владу.
Мазепа не лише звинуватив у державній зраді Самойловичів, але й додав до списку нелояльної старшини впливову родину Полуботків.
«Історики досі не мають однозначної відповіді, яку саме участь брали Полуботки у «Справі ченця Соломона», але за наказом гетьмана Леонтій Полуботок опинився за ґратами, – зазначив дослідник історії. – Арешт Леонтія Полуботка, одного з найвпливовіших представників чернігівської старшини, став демонстрацією сили Мазепи. Однак, старшині, вочевидь, вдалося швидко «порозумітися» з новим гетьманом. Мазепа, як майстерний політик, вирішив не доводити справу до кривавої розправи».
Невдовзі він наказав звільнити Леонтія Полуботка з в'язниці, повернув йому конфісковані маєтності, а його сина Павла Полуботка призначив на високу посаду чернігівського полковника.
До речі, саме Павло Полуботко заповів українцям свої скарби – дві діжки набиті золотими монетами, які, нібито, досі лежать в у Банк Англії. 300 років тому він поклав їх під відсотки і за цей час там набігли мільярди, а то й трильйони фунтів стерлінгів. Говорили, що в разі повернення цих коштів, кожен українець зможе отримати по 38 кг золота!
Більше про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
- Залишили Україні містичні скарби, які не дають спокою вже 300 років: хто такі Полуботки?
- «Кожен українець зможе отримати по 38 кг золота»: спадок Полуботка, який обговорювали навіть у Верховній Раді
- Сучасний радар і 200-річні звіти з архівів рф вказали на середньовічну Одесу: як і де археологи відкопали Хаджибей?
