Написану на фюзеляж нанесли напередодні першого польоту літака вночі…
У світі авіації є імена, що звучать з особливою гордістю. І серед них ім'я українського літака «Мрія» сяє найяскравіше. Цей велетень, що піднімався в небо до того, як його знищила російська орда на Київщині, навіть зараз вражає своїми розмірами. Його крила були розмахом майже з футбольне поле, а висота сягала п'ятиповерхового будинку. Літак «Мрія» здатен був піднімати в повітря вантаж, який перевищує вагу чотирьох «Боїнгів 737». Уявіть собі, вона могла б завантажити у свій вантажний відсік сам «Боїнг 737»!
21 грудня 1988 року «Мрія» вперше злетіла в небо, ставши справжнім дивом інженерної думки. Цікаво, що написану українською мовою «Мрія» на фюзеляж нанесли напередодні вночі.
«До того ніхто не знав, як називатиметься новий літак. Нагадаю, що це 1988 рік, до розпаду Радянського Союзу ще роки, і політика русифікації нікуди не зникала», - зазначає дослідник історії Акім Галімов.
Як же виникла ідея назвати цей унікальний літак саме так? «Мрія» стала не просто відображенням інженерної думки, а й символом національного самоусвідомлення України в умовах радянської дійсності. Видатний український авіаконструктор Петро Балабуєв, який стояв біля витоків створення цього дива техніки, вклав у назву «Мрія» глибокий зміс прагнення до свободи та ідентичності. До наших днів збереглася його цитата з цього приводу:
«Мрія – це нескінченність людської думки та бажання. Мрія веде нас уперед і ніколи не зникне, допоки живе людина на планеті. І якщо народився літак на українській землі, хай несе на своєму борту слово з її мови – «Мрія».
У часи, коли політика русифікації активно нав'язувалася на всій території України, рішення написати назву літака українською мовою було сміливим та символічним кроком. «Мрія» стала не просто назвою літака, а й уособленням незламного духу українського народу, його прагнення до самовираження та ідентифікації.
Всього через три місяці після першого польоту – 22 березня 1989 року – «Марія» встановила свої перші 110 світових рекордів в одному польоті. Більше про них дивись у відео проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: