1768 рік. Правобережна Україна палає. Повстання, що увійшло в історію як Коліївщина, стало кривавою сторінкою як для українців, так і для поляків.
Цей масштабний виступ українських селян, козаків та міщан проти польської шляхти, євреїв та уніатського духовенства, очолюваний Максимом Залізняком та Іваном Гонтою, досі викликає суперечки та болючі спогади. А що ж кажуть про ті події сучасні українські та польські історики?
Для української історіографії Коліївщина часто постає як один із проявів боротьби за національне визволення. Проте, чи можна назвати цей рух усвідомленим політичним проектом, спрямованим на здобуття незалежності?
«Групи певних істориків і громадських діячів проводять якісь заходи, особливо це було помітно в 2018 році, коли була 250 річниця Гайдамаччини. Було проведено низку конференцій і було видано низку таких публікацій, і одна з них називалася «Право народу на повстання». І там висловлюється такий сміливий погляд, що цей рух був насправді першою в Європі національною і соціальною революцією 1768 року. На що я би міг сказати, що цей рух був мало пов'язаний з модерним розумінням того, чим є суспільство і нація», - зазначає професор, доктор історичних наук Вадим Ададуров.
Слова Ададурова підкреслюють важливу думку: хоча Коліївщина і була могутнім вибухом народного гніву, говорити про її «модерний» національний характер у XVIII столітті, ймовірно, передчасно. Це був скоріше відчайдушний спротив пригноблених мас проти нестерпних умов життя, а не спланована політична боротьба за державність у сучасному розумінні.
Для поляків же Коліївщина – це глибока рана в історичній пам'яті, що досі відгукується болем.
«Деякі польські історики проводять паралелі між Уманською різаниною та Волинською трагедією, що для поляків відома як «Волинська різанина». Спільним знаменником тут є надзвичайна жорстокість, що супроводжувала ці події, і використання холодної зброї проти мирного населення», - зазначив дослідник історії Акім Галімов.
Польський історик та науковий співробітник інституту історії Тадеуша Мантофеля Польської академії наук у Варшаві Адам Данільчик пояснив, що для поляків, які займаються цим фрагментом історії, це завжди буде сприйматися як щось негативне через масштаб цієї трагедії.
«Бо складно пояснити таку жорстокість. Одна справа сприймати битви, де гинуть солдати, які стоять один проти одного, де обидва мають зброю і стріляють, а інакше сприймається, коли вбивають дітей, жінок», - зазначив Адам Данільчик.
Чим же насправді була Коліївщина і які причини цього явища? Що спонукало людей чинити такі жорстокі убивства? Про реальну історію гайдамак дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
