Замість свята – день пам’яті. Однак чи змінилися від цього традиції безпосередніх бійців, розкаже Спецкор на 2+2.
Вперше Україна офіційно не святкує День ВДВ, а навпаки, згадує полеглих десантників різних поколінь.
Одне з найскорботніших місць – Житомирське військове кладовище, де поховані бійці 95-ої штурмової бригади, жертви розв’язаної колишніми східними братами війни. Зранку 2 серпня тут та в рідній частині їм віддають шану. Родичі полеглих бійців не стримують сліз.
"Це день, коли гідно та влучно буде згадати тих, хто навіки залишився в цьому строю", – кажуть побратими загиблих.
Подібні картини можна було спостерігати вчора чи не в кожному українському місті.
Що спричинило стрілянину у військовій частині на Житомирщині?
Та от ветерани Афганської війни не приховують: навряд чи вдасться себе перелаштувати на інше друге серпня і нову назву для вже нових десантників, бо мають багато власних спогадів.
Нове покоління до нового значення другого серпня теж лише звикає. У Дніпрі квіти несли до пам’ятника радянського творця руху ВДВ Василя Маргелова і тут же згадували полеглих побратимів вже незалежної України.
Були і звичні посиденьки, однак без крайнощів, з якими зазвичай асоціювався День десантників. Безпосереднє ж свято українських десантно-штурмових військ указом Президента було перенесено на 21 листопада.
Більше новин з понеділка по п'ятницю о 18:15 у програмі Спецкор на 2+2.
