Номер картки ПриватБанку 4149 4978 4008 6559Кардаш Віктор
32-річний Віктор Кардаш, з Миколаївщини, завжи був активним: працював, займався хореографічними постановками зі школярами, піклувався про дітей в інтренаті. Він усім серцем вболіває за долю країни і сам - у березні - прийшов у військомат. Ще у польовому таборі командування вибирало в АТО тільки добровольців.
"Хто дійсно боїться і не хоче йти воювати, може спокійно пройти навчання і відслужити в частині. Нам надавали таку можливість, але я вирішив допомогти хлопцям", - розказує Віктор.
Статний та здоровий хлопець потрапив у гранатометний взвод морської піхоти. З літа - періодично змінюючи позиції - бійці воювали на Донеччині. Після десятків ворожих обстрілів поранення Віктор отримав на навчаннях в Урзуфі. Під час стрільби заклинило АГС -17 М, поряд з Віктором вибухнули чотири снаряди ВОГ.
"Можливо снаряди були без таймера. Ввони навіть якщо б вистрелили в нас, був би час втекти. Однак снаряди не встигали вилітати і одразу вибухали в двох метрах від мене", - згадує боєць.
Після Маріуполя та Дніпропетровська Віктора перевезли у Київ. Тут лікарі не втішили: інтоксикація вразила вже нирки. І хлопцеві поставили вибір: чи прожити з обома кінцівками, але недовго, чи далі жити - але з однією. Хлопець вибрав ампутацію.
"Звичайно страшно було. Через два дні подивився під одіяло, ноги нема. Я її відчуваю, хоч її нема…", - говорить він.
Із перших днів Віктор намагається не залежуватись у ліжку. І ходити. Намагається все робити без допомоги сторонніх. Але, йому доведеться пережити ще довготривалу реабілітацію та протезування. Вже нині, з зарплати - він відкладає гроші і на візок. Копійку до копійки складають і батьки Кардаша - його мати - пенсіонерка, яка доглядає батька-інваліда. А відтак, навіть навідатись до сина - не може.
Допомогти бійцю можемо гуртом, зібравши суму для лікування.
