БМП і БТР: в чому різниця?

Вже у ІІІ тисячолітті до н.е. людство винайшло перші бойові машини – колісниці, які пересувались полем бою, щоб постачати зброєю бійців. Прообразами БТР з нашої ери були тачанки дядька Махна під час громадянської війни, які перевозили не лише піхоту, але й кулемети і боєприпаси. Та справжньою революцією у бойовій справі стало застосування захисної броні перед Першою світовою.

Різниця між БТР і БПМ полягає у їхньому бойовому призначенні. БТР – це транспортний засіб для перевезення бійців, який пересувається на колесах, а БМП – бойова машина для ведення бою, що здійснює рух з допомогою гусениць. Також БТР значно перевищує БМП на дорогах із покращеним покриттям, хоча броня на бронетранспортера слабша, за броню бойової машини піхоти.

Першою вітчизняною машиною став БТР-70, число якого відповідає року виробництва – 1970. Він досі виконує свої бойові завдання не гірше, ніж це роблять його сучасники, зважаючи на те, що принципи побудови і комплектації досі не змінились. Єдине, що не притаманне сучасним моделям, – два двигуни, наявні у БРТ-70.

"БТР-70 також вміє плавати за рахунок турбіни, яка фільтрує воду. Цей механізм працює, як помпа, схожий на той, що розміщується на водному мотоциклі. Швидкість бронетранспортера на воді – 10км/год", - зазначив спеціаліст Микола Алтухов.

На сьогодні Київський бронетанковий завод, заснований у 1935 році, виготовляє зброю та нові БТР, експортуючи їх за кордон у М'янму, Таїланд, ОАЄ, Казахстан і Нігерію. Оновленою версією бронетранспортерів є БТР-3Є – плавуча бойова машина вагою в 16 тон, яка відрізняється високою маневреністю. Це суто українська розробка, що не тільки дає можливість пишатись, а й переконує – вітчизняна зброя є цілком конкурентною на світовому ринку. Вартість такого БТР на зовнішньому ринку становить 1,3 млн доларів.

Чи можуть українці так само пишатись вітчизняними бойовими машинами піхоти? Та з якою силою "б'ють" сучасні БМП? Про це у випуску програми "Зброя".