Вони отримують важкі поранення або навіть інвалідність на все життя, але лікарі та чиновники відмовляються рахуватися з цими фактами.
Свавілля та хабарництво серед лікарів, відмови або нісенітниці, які вигадує Медико-соціальна експертна комісія – ось що замість допомоги чекає на демобілізованих бійців. Відповідь на питання "чому?" проста: за інвалідність належаться чималі одноразові соціальні виплати, а також пожиттєва пенсія. Якщо применшити бійцю групу інвалідності чи взагалі скоротити кількість людей, яким необхідно виплачувати гроші, виходить чимала економія державного бюджету.
Олександр Кікін – один з демобілізованих, на яких намагалася зекономити держава. Чоловік потрапив під мінометний обстріл, у якому втратив кінцівку, а МСЕК, відповідно до наказу згори, визначив його травму як "загальне захворювання".
Схожу історію має і Сергій Васютін: чоловік постраждав під час бойових дій та оглух, а лікар за правильний діагноз вимагав чималий хабар.
"У мене є знайомий, котрого привезли у госпіталь, сорок відсотків живого тіла – йому ему ставлять діагноз "інфекційне захворювання ока", – розповідає Сергій.
Тричі він намагався оскаржити рішення лікарів та отримати хоча б третю групу: здоров'я чоловіка продовжує погіршуватись, а жодний роботодавець не хоче брати людину із вадами слуху. Сергію залишилось тільки зателеонувати на гарячу лінія МОЗ.
Саме так зробив Антон Конфєткін – внаслідок важкого поранення боєць втратив частину органів, мусить пройти вартісне лікування, має складний діагноз, проте лише третю групу. Антон пояснює: "Третя група, вона більш прирівнюється як учасник бойових дій, а перша і друга групи – ти вже маєш право на квартиру, більше пільги. Це нашим чиновникам невигідно".
Чому бійці потрібні державі тільки у зоні АТО, а коли вони стикаються з проблемами, держава намагається їх не помічати, дивіться у соціальному проекті Дембель на 2+2.