Чому у Німеччині відправляють на автоцвинтар пристойні автомобілі

ДЖЕДАИ

Машини із пробігом у кілька десятків тисяч кілометрів більше не милі душам німецьких водіїв через одну постанову тамтешнього уряду. Яку? Розкажуть ДжеДАІ.

Автозвалище Кісов – один із найбільших автоцвинтарів Європи. Тут на 70 000 м² під Гамбургом опиняються не лише старі і несправні автівки, а й доволі пристойні екземпляри. Наприклад, на одометрі білого Volkswagen лише 47 000 кілометрів. Працівники автозвалища кажуть, нищити цю машину просто рука не піднімається.

Не всі автомобілі аж такі старі, що потребують утилізації. Вони могли б ще їздити і їздити. Але винагорода за утилізацію спокушає автовласників, вони просто не можуть встояти.

Оле Гельбах, працівник автозвалища

Практичні німці масово здають справні дизельні автомобілі. Звісно, не за дурно. Наприклад, за пасат початку 2000-х, який нині коштує 1000€, власник отримає знижку на нове авто цього ж виробника аж на 7000€.

Причина масової утилізації – заборона дизельних машин у деяких великих містах Німеччини. Цей фактор неабияк знизив ціни на них і в свідомості багатьох німців вони стали не засобом пересування, а чотириколісною проблемою. Крім чималих податків, чимало дилерів перестають обслуговувати та закуповувати запчастини до дизелів.

Більше цікавого дивіться у ДжеДАІ на 2+2 та підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook. 

Китай в очередной раз доказал, что умеет удивлять, сочетая тысячелетние традиции с фантастическими технологиями будущего, и совсем недавно они превзошли самих себя, заставив весь мир затаить дыхание. Это было не просто красиво, а потрясающе.
22032026
В новом секторе недавно открытого некрополя в Риме исследователи обнаружили группу позднеантичных захоронений. 
22032026
В Сингапуре фотограф Чуандо Тан отпраздновал 60-й день рождения, но выглядит так, будто ему всего 20...
Некоторые выводы геологов подталкивают к сенсационному заключению: Сфинкс стоял в пустыне ещё тогда, когда самой пустыни не существовало.
Черкасская и Киевская области в середине XVII века напоминали пороховую бочку, фитиль которой подожгли с обеих сторон. Пока в Варшаве принимали очередные законы, на украинских землях созревало понимание: договориться с системой не получится.