Журналіст 2+2 Констянтин Андріюк вирішив зануритись на саме дно корупційного болота вітчизняного футбольного арбітражу та все ж розкопати істину.
"Я з багатьма арбітрами розмовляв. Вони прямо говорять – так, нам пропонують і ми беремо", – ці слова Григорія Суркіса в концентрованому вигляді показують проблему вітчизняного суддівства. Після такої публічної заяви важко заперечувати факт хабарництва в арбітражній системі. Та якщо він має місце, чому це нікого не цікавить і головне, чому ніяк не карається?
Журналіст "2+2" Констянтин Андріюк вирішив зануритись на саме дно корупційного болота вітчизняного футбольного арбітражу та все ж розкопати істину. Журналістське розслідування було нелегким і тривалим, але його результат відкриває очі на приховані, деколи навіть і зовсім нахабні порушення закону арбітражної системи.
Костянтин Андріюк відвідав сусідні країни, зокрема Польщу, щоб порівняти їхню систему суддівства з нашою, поспілкувався з арбітрами та інспекторами, поставив чимало незручних запитань європейському куратору українських рефері П'єрлуїджі Колліні. Шкода лише, що на всі запитання і факти в італійця одна, на його думку, вичерпна відповідь: "Покажіть мені докази! Ви не маєте доказів".
Взагалі, на думку європейського куратора, стан справ в українському арбітражі просто чудовий. "У мене таке враження, що коли Колліна приїздить до України, то він бере рожеві окуляри", – говорить екс-арбітр Ігор Маковей.
Ось тільки запитання, чому ж наших суддів майже немає на міжнародних матчах, чому людей звільняють без пояснень, чому можливі відверто договірні матчі, залишаються без відповіді. В чому причина такої неуважності Колліни? Можливо, робить припущення автор "Золотого свистка", така "рожева картина світу" моє свої пояснення і в тому, що пан Колліна отримує в Україні зарплатню, і в тому, що під час його інспекційній Комітет арбітрів завжди влаштовує своєму кураторові "надзвичайно теплий прийом", і в тій чудовій нерухомості, яку він придбав в одному з найелітніших районів Італії.
Також "Золотий свисток" знайомить глядачів з реаліями приватного життя українських рефері. Чудові заміські будинки, дорогі авто, елітний рівень життя при невеликих офіційних зарплатах – все це доступне тим арбітрам, які не ставлять зайвих запитань. А з тими, кому болить доля українського футболу, надто не церемоняться – відсторонюють від роботи без жодних пояснень, навіть не показуючи оцінки за матч, які, згідно з правилами, є відкритою інформацією. "Ніхто не бачить цих оцінок – ні я, ні арбітри, ні асистенти. Якщо інспектор матчу скаже рефері його оцінку, і це якось дійде до Колліни, що він сказав, – все: на інспекторі поставлять хрест! Не будуть давати ігри. Можуть, навіть, вигнати. Настільки це закрито. Це – керованість суддями", – розповідає Ігор Маковей.
Більше того, арбітрів та інспекторів, які пробували добитися справедливості, не просто відсторонюють від роботи, їх публічно називають зрадниками.
Дивіться сенсаційне розслідування корупції в вітчизняному футбольному арбітражі у фільмі "Золотий свисток" - у ВІДЕО.
