Маленька дівчинка написала його понад століття тому, а потім загинула…
У 2017 році сім'я з Нью-Брансвіка знайшла у пісках біля затоки Фанді дивний лист, підписаний «Матильда Лефевр». Як вдалося з’ясувати, 1912 року 12-річна Матильда Лефевр разом із своєю матір'ю, братами й сестрами з надією на щасливе возз'єднання з родиною, сіли на корабель, що мав перетнути Атлантику й доставити їх до Сполучених Штатів. Проте, їхнє возз'єднання так і не відбулося. Цей корабель був легендарним Титаніком, який зазнав катастрофи та затонув вже через кілька днів, пише видання CBC.
«Я кидаю цю пляшку в море, посеред Атлантики. Ми повинні прибути в Нью-Йорк за кілька днів. Якщо хтось знайде це, зв’яжіться з родиною Лефеврів у Льєвені», - написала 12-річна Матильда Лефевр з борта затонулого судна.
Останнім часом команда дослідників з Університету Квебеку імені Рімуського прикладає великі зусилля, щоб з'ясувати, чи справді лист, який викинуло на берег Канади, був написаний Матильдою Лефевр понад століття тому.
Професор історії та археології Ніколас Бодрі заявив, що поки що не виявлено жодної ознаки підробки, і відомо, що на «Титаніку» дійсно була пасажирка на ім'я Матильда Лефевр. Її батько, Франк Лефевр, був шахтарем з північної Франції, який покинув рідний край, аби знайти щастя в Америці. А коли заробив достатньо грошей, послав за своєю родиною, у тому числі й молодшою дочкою Матильдою. Проте дізнатися, чи є лист автентичним, не так просто.
«Містифікації навколо загибелі «Титаніку» були звичайним явищем у той час. Преса постійно публікувала повідомлення з моря, які привертали багато уваги читачів. Тому хтось міг підробити лист ще у 1912 році», - каже Ніколас Бодрі.
На дослідників чекає педантичний процес датування, перевірки почерку та мови, використаної в листі. Крім того, професор фізичної океанографії Даніель Бурго зазначив, що велика течія Гольфстрім скоріше б віднесла пляшку з листом на європейський берег, і менше одного відсотка є та не, що вона дійсно потрапила в затоку Фанді, де її знайшли.
Тим не менш, незважаючи на всі складнощі, нащадок Лефевра, Жак Лефевр, сподівається, що лист все ж справжній, і це дасть йому змогу зануритися в давню історію своєї родини. Він надіється, що лист стане додатковим джерелом інформації про сім'ю, про яку він дуже мало знає.
Читайте також:
