У 2020 році вірусологиня Беата Халассі зі Загребського університету отримала діагноз, який змінив її життя: рак молочної залози третьої стадії...
Жінка вже мала досвід лікування і не хотіла знову проходити хіміотерапію. Тоді вона вирішила ризикнути й випробувати на собі експериментальний підхід — онколітичну віротерапію.
Для лікування Халассі використала два віруси, які виростила у своїй лабораторії.
Онколітична віротерапія ґрунтується на ідеї використання вірусів для боротьби з раковими клітинами. Дослідниця ввела безпосередньо в пухлину спочатку вірус кору, а потім вірус везикулярного стоматиту.
Обидва віруси раніше досліджувалися у клінічних випробуваннях як потенційні засоби проти раку. У випадку Халассі їх застосували послідовно, спостерігаючи за реакцією пухлини.
Результат виявився несподівано позитивним: пухлина суттєво зменшилася та відокремилася від навколишніх тканин. Завдяки цьому лікарі змогли відносно легко видалити її хірургічним шляхом.
Подальший аналіз видаленої тканини показав ще одну важливу деталь. Пухлина була сильно інфільтрована імунними клітинами. Це свідчило про те, що лікування могло активувати імунну відповідь організму проти ракових клітин.
- Чому навколо експерименту виникла суперечка
Історія Халассі привернула увагу науковців не лише через результат лікування. Вона стала прикладом самоексперименту, що одразу поставило питання про етичні межі подібних досліджень.
Понад десять наукових журналів відмовилися публікувати результати роботи, перш ніж дослідження зрештою опублікували у журналі Vaccines.
Фахівці наголошують: успішний випадок однієї людини не доводить, що такий метод є безпечним або ефективним для інших пацієнтів. Самостійно повторювати подібне лікування небезпечно, а онколітична віротерапія потребує повноцінних клінічних досліджень.
Попри суперечки, випадок дослідниці привернув увагу до потенціалу вірусів у боротьбі з онкологічними захворюваннями. Халассі вже отримала фінансування для подальшого вивчення підходу, зокрема для лікування раку у домашніх тварин.
Її історія показує, наскільки незвичайними можуть бути сучасні підходи до онкології. Водночас науковцям ще належить з'ясувати, наскільки безпечним і дієвим цей метод буде для широкого кола пацієнтів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Чупакабра повернулася: кого бачать біля українських сіл та чому дикі хижаки йдуть до людей?
- Місто програє єнотам: як «сміттєві панди» навчилися відкривати захищені баки в Торонто?
- Офіс за мільйони фунтів дістався звірам: як дикі лисиці окупували сад на даху штаб-квартири Google?