З 11 грудня український науково-дослідний криголам «Ноосфера» працює там, куди раніше ще не заходив жоден український корабель — за Південним полярним колом...
Саме тут, у зоні полярного дня й нічної навігації серед айсбергів, судно забезпечує міжнародні океанографічні та геологічні дослідження, які мають значення далеко за межами Антарктики.
Полярне коло — це уявна лінія на широті 66°33’, яка відділяє регіони з унікальними природними умовами: принаймні раз на рік тут настає доба без заходу або сходу Сонця. Українська антарктична станція «Академік Вернадський» розташована ще перед цією межею, тож для «Ноосфери» перетин полярного кола став справжнім новим етапом експедиційної роботи.
Маршрут криголама пролягав від «Вернадського» через полярне коло, далі — затокою Маргарет-Бей уздовж західного узбережжя Антарктичного півострова до британської антарктичної станції «Ротера» на острові Аделейд. Це не просто точка на карті, а один із ключових наукових центрів регіону.
Шлях виявився непростим. Капітан судна Андрій Старіш розповів, що понад дві години команді довелося буквально «ювелірно» маневрувати між айсбергами. Такі умови потребують не лише досвіду, а й бездоганного розуміння можливостей судна та льодової обстановки.
Паралельно з навігацією тривала інтенсивна наукова робота. Океанографи шукали морські теплові хвилі — явища, які виникають навіть у холодних водах Антарктики як наслідок глобального потепління. Для точнішого аналізу за допомогою акустичного обладнання було створено детальну картографію морського дна, що допомогло визначити потенційні зони кліматичних аномалій.
У 12 точках Південного океану науковці використали спеціальний зонд CTD, який дозволяє вимірювати температуру води, солоність, вміст кисню, рівень кислотності, а також аналізувати хімічні й біологічні показники. Перші результати виявилися несподіваними — деталі оприлюднять після завершення повного циклу досліджень.
До роботи в океані долучилися й геологи. Українські та мексиканські фахівці за допомогою мультикореру відібрали зразки донних відкладів. Саме такі зразки дають змогу «прочитати» кліматичну історію планети за сотні й тисячі років та краще зрозуміти, як змінювалися умови на Землі.
Окремим пунктом експедиції став візит на станцію «Ротера» — найбільшу антарктичну базу Великої Британії. Влітку там працює до сотні полярників, узимку — близько двох десятків. Під час зустрічі сторони обговорили майбутні спільні проєкти, старт яких запланований уже на цей сезон. Цікавий контраст: зараз біля «Ротери» температура повітря коливається від +1 до – 2 °C — майже як в Україні, хоча там триває антарктичне літо.
Попереду в «Ноосфери» — зворотний шлях до станції «Академік Вернадський», під час якого дослідження триватимуть. Український криголам продовжує працювати там, де наука потребує витримки, точності й сміливості.
Перетин Південного полярного кола для «Ноосфери» став знаковим моментом, який підтверджує: Україна впевнено працює в міжнародному науковому просторі навіть у найскладніших умовах планети. І ця експедиція — лише одна з багатьох історій, які ще попереду.
Читай також:
- Мародери в погонах: як НКВС грабувало «ворогів народу», а потім відправляло їх до Биківнянського лісу?
- «Рідкісний гарбуз»: NASA впіймало виняткову трансформацію зірки, яку астрономи майже ніколи не бачать
- Україна могла втримати Крим: російські військові мали наказ відступати у разі спротиву українців
