Під зеленими пагорбами Бразилії та Аргентини прихований світ, про існування якого ще кілька десятиліть тому майже ніхто не здогадувався...
У товщі порід простягаються величезні тунелі, здатні вмістити людину на повний зріст. Найдивовижніше полягає в тому, що вони не схожі ні на природні печери, ні на підземні споруди, створені людьми. Відповідь на цю загадку виявилася набагато несподіванішою, ніж припускали дослідники.
За останні роки науковці нанесли на карту понад 1500 загадкових підземних проходів, розташованих на території південної Бразилії та північної Аргентини. Деякі з них простягаються більш ніж на пів кілометра, а їхні стіни вкриті численними подряпинами та борознами.
Геолог із Федерального університету Ріо-Гранде-ду-Сул Генріх Френк звернув увагу, що ці структури зовсім не схожі на звичайні печери. Вони мають круглий або овальний переріз, можуть розгалужуватися, змінювати висоту та напрямок, а їхня форма не відповідає жодному відомому геологічному процесу.
Дослідників особливо зацікавили сліди на стінах. Довгі вигнуті подряпини нагадували сліди від пазурів. Їхня форма дозволила припустити, що загадковими «будівельниками» були не люди, а гігантські тварини, які мешкали в Південній Америці десятки тисяч років тому.
Головним кандидатом став мегатерій — велетенський наземний лінивець. Ці істоти могли досягати трьох з половиною метрів у висоту та важити кілька тонн. Сучасні броненосці також риють нори, але їхні сліди значно відрізняються від тих, які знайшли всередині тунелів.
Найбільші проходи сягають понад два метри у висоту та ширину. Важко уявити, що подібні підземні споруди створювалися поступово завдяки рухам величезних пазуристих лап. Деякі тунелі простягнулися на сотні метрів, утворюючи справжні лабіринти під землею.
Вчені досі не можуть однозначно пояснити, навіщо гігантські лінивці виконували таку колосальну роботу. Сучасні тварини риють нори для захисту від хижаків або негоди, однак для істот вагою в кілька тонн потреба створювати настільки великі підземні системи залишається загадкою.
Не менш дивує й місце розташування тунелів. Багато з них проходять через тверді породи у районах, де навіть сучасній техніці було б непросто виконувати такі роботи. Саме тому ці підземні споруди стали одними з найдивовижніших свідчень життя гігантських тварин льодовикової епохи.
Підземні лабіринти Південної Америки відкрили незвичайну сторінку далекого минулого. Сліди на їхніх стінах вказують на те, що колись континент населяли істоти, здатні змінювати ландшафт навколо себе. І хоча вчені вже знайшли найбільш імовірних творців цих ходів, питання про причини появи грандіозних тунелів досі залишається однією з найцікавіших загадок льодовикового періоду.
Читай також:
