Це приклад того, як наука і інженерія можуть подолати виклики…
Історія Пізанської вежі, яка протягом 850-ти років дивує світ своєю стійкістю та нахилом, розкриває низку несподіваних поворотів та інженерних витоків, які врятували її від неминучого руйнування.
Висота 57 метрів і нахил 3,99 градуса – це лише частка вражаючої історії будівництва Пізанської вежі, яке розпочалося у 1173 році. Вже через п'ять років після початку робіт, болотистий ґрунт почав просідати, призводячи до нахилу фундаменту. Як пише видання iflscience, це призвело б до катастрофи – якби інженери просто продовжили додавати поверхи, майже 100-відсотково, що вежа б впала б під своєю вагою. Тому, початкові плани будівництва адаптували під нахил будівлі.
Однак зведення дзвіниці було призупинено на десятиліття після того, як війни і конфлікти по всій Італії втрутилися в процес. Тільки у 1272 році будівництво відновилося, а закінчилося аж у 2008 році.
Інженери використали хитру роботу, щоб уникнути руйнування Пізанської вежі. Вони зробити її південну сторону трохи вищою. Про це свідчить різна кількість сходинок на верхньому ярусі: шість на півдні, чотири на півночі. Це також означає, що структура злегка вигнута, хоча це ледь помітно неозброєним оком.
Саме ці інженерні рішення дозволили вежі не лише залишитися стоячою, але і стати символом витривалості та наукової творчості. Історія Пізанської вежі – це приклад того, як наука і інженерія можуть подолати виклики, навіть ті, що ставлять під загрозу архітектурні шедеври.
Читай також:
- Прокляття Марсу та загадкові об’єкти на його орбіті: чому люди не могли потрапити на Червону планету вісім років?
- Під стародавнім вулканом у США виявлено величезний запас літію, ключового елемент зеленої технології
- Марта Корінь: історія львів'янки, яка стала супергероїнею на службі порятунку в Мексиці
Фото: Andrux
