Історія іноді нагадує про себе в найбільш невідповідні моменти.
У квітні 2024 року фахівці NASA, працюючи на борту літака Gulfstream III, не планували займатися археологією Холодної війни. Їхньою метою було тестування нової радарної системи для вимірювання товщини льоду. Проте, пролітаючи за 250 кілометрів на схід від бази Пітуффік, прилади зафіксували аномалію. Під ідеально рівною білою пустелею Гренландії «проявилися» чіткі геометричні структури, пишуть у звіті на сайті NASA.
Це — Кемп-Сенчурі, легендарне «місто під льодом». Військовий об'єкт, побудований США у 1959 році, тривалий час вважався надійно похованим під товщею снігу. Сьогодні він знову став об'єктом пильної уваги, але вже з наукової та екологічної точок зору.
Раніше вчені використовували звичайні георадари, які давали плоску двовимірну картинку. Цього разу NASA застосувало систему UAVSAR — радар із синтезованою апертурою, який здатний «дивитися» не лише вниз, а й убік, що дозволило отримати об'ємне зображення об'єкта.
«За новими даними окремі структури в таємному місті видно так, як їх ніколи раніше не бачили», — зазначив Чад Грін, фахівець із кріосфери з Лабораторії реактивного руху NASA (JPL).
Порівняння отриманих радарних карт із архівами Інженерного корпусу армії США підтвердило: те, що бачить радар — це мережа тунелів, де колись розміщувалася перша у світі мобільна ядерна установка.
Дослідження та архівні дані дозволяють виокремити ключові показники стану об'єкта:
- Глибина залягання: на момент закриття бази у 1967 році вона була значно ближчою до поверхні, зараз конструкції знаходяться на глибині понад 30 метрів.
- Інфраструктура: радар зафіксував паралельні лінії тунелів, що відповідають початковому плану забудови.
- Екологічні ризики: база була залишена разом із біологічними, хімічними та низькоактивними радіоактивними відходами.
- Прогноз: головне питання зараз — швидкість танення льодовика. Вчені намагаються розрахувати, коли саме ерозія льоду «розпакує» цей небезпечний спадок.
Хоча виявлення бази стало випадковістю, воно має критичне значення для кліматології. Алекс Гарднер із JPL пояснив, що початковою метою була калібрування інструментів для розуміння того, як льодовикові щити реагують на потепління.
«Без детальних знань про товщину льоду неможливо знати, як крижані щити реагуватимуть на швидке потепління океанів та атмосфери», — підкреслює Гарднер. За його словами, це напряму впливає на точність прогнозів щодо підвищення рівня світового океану.
Ось так Кемп-Сенчурі перетворився з амбітного військового проєкту на своєрідний індикатор кліматичних змін.
Читай також:
