Психотерапевт підкреслює: стан, коли люди «на межі», — це фаза випробувань, а не ознака слабкості або «зламаної психіки».
Погодні умови, відключення світла, опалення і постійна напруга через війну формують для українців затяжний режим виживання. Його наслідки відчуваються не тільки фізично, але і психологічно. Чому блекаути і холод так сильно впливають на емоційний стан, пояснив Главред.
Чому під час блекаутів зростає роздратування
За словами психотерапевта Олега Чабана, посилення агресії — це не «поганий характер», а закономірна реакція на хронічний стрес і виснаження. Коли людина роками живе в тривозі, погано спить, переживає за дітей і безпеку, психіка спрощує реакції і переходить в режим «бий або біжи».
Відключення електрики, холод у будинку і побутові обмеження стають останньою краплею — мозок шукає вихід накопиченій напрузі.
Чому ми зриваємося на близьких
Олег Чабан пояснює: джерело загрози і злості часто усвідомлюється — це війна і руйнування, — але воно недосяжне. Тому психіка несвідомо вибирає найближчу і доступну мішень: людей поруч, випадкових перехожих, колег або членів сім'ї.
Найближчі стають «зручною» ціллю не тому, що винні, а тому що вони поруч.
«Від сліз до агресії один крок»
Ще одна важлива ознака виснаження — різкі перепади емоцій. Людина може триматися, потім розплакатися, а через деякий час раптово «вибухнути».
Психотерапевт підкреслює: сльози і агресія — це два способи розрядки, різні форми одного і того ж механізму. Хтось плаче, хтось злиться — це залежить від типу нервової системи, підтримки і вміння говорити про свій стан.
Що реально допомагає уникнути зривів
За словами Чабана, в умовах відключень світла і опалення важливо не придушувати емоції, а правильно їх розряджати. Психотерапевт виділяє кілька практичних кроків, які дійсно працюють.
Спілкування з тими, хто розуміє
Коли людина каже: «я не спав всю ніч», і чує у відповідь: «я теж», рівень внутрішньої напруги знижується. Саме відчуття, що вас розуміють, вже частково стабілізує психіку.
Важливо, щоб поруч були конструктивні люди. Постійно роздратовані й агресивні співрозмовники можуть, навпаки, посилити стан і спровокувати нові зриви.
Розрядка через тіло
Якщо емоції не знаходять виходу словами, тіло все одно шукає спосіб їх «скинути». Допомагають:
- прогулянки навіть на короткі дистанції;
- прості фізичні вправи;
- робота руками, побутова активність.
Суть не в спорті, а в тому, щоб дати організму безпечний канал розрядки.
Перетворення агресії в дію
Чабан радить спрямовувати накопичену енергію в осмислену активність: допомога іншим, волонтерство, участь у спільних справах. Це не моральна порада, а робоча психологічна техніка.
Коли з'являється відчуття, що ви щось робите і впливаєте, психіка виходить зі стану безпорадності.
Не руйнувати опору вдома
Найлегший шлях — зірватися на тих, хто поруч. Але саме сім'я і близькі найчастіше залишаються єдиною опорою.
Якщо відчуваєте, що напруга «піднімається», краще:
- зробити паузу;
- вийти в іншу кімнату;
- переключитися на коротку нейтральну дію.
Це краще, ніж сказати слова, які потім будуть боліти тижнями — особливо дітям.
Використовувати темряву як ресурс
- Парадоксально, але темрява іноді може стати не покаранням, а можливістю. Час без світла можна використовувати не для прокручування тривожних думок, а для речей, які стабілізують нервову систему:
- спокійна розмова з дітьми;
- читання при ліхтарику;
прості домашні ритуали, що повертають відчуття затишку і безпеки.
Головне — з вами все нормально
Психотерапевт підкреслює: стан, коли люди «на межі», — це фаза випробувань, а не ознака слабкості або «зламаної психіки». Негативна енергія в таких умовах накопичується у більшості.
Ключове питання — куди її спрямувати, щоб не зруйнувати стосунки, не нашкодити собі і зберегти внутрішню стійкість навіть в умовах холоду, темряви і невизначеності.
Читай також:
